Ml Перепишіть речення, розставивши розділові знаки.
1. Якийсь вітер низький жене стебла соломи понад глибокі стежки повні утоми (І. Мал-
кович). 2. В дні прожиті печально все було як незайманий сніг (Л. Костенко).
3. I стежиною Помережаною по обніжках та по долині полохливе на дівчину схоже бігло
літечко та й заквітчане (М. Шевченко). 4. Мені наснилася криниця водою сповнена до
краю (І. Коваль). 5. Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі (Леся Укра-
інка). 6. Та не однаково мені як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її окраде-
ную збудять (Т. Шевченко). 7. Наснились сині проліски мені і я щаслива плакала вві сні
(І. Христенко). 8. Тут ніжна осінь мрійна та м'яка на кольори багата розмаїта (О. Ющен-
ко). 9. Батько сидів з веслом на кормі веселий і дужий (О. Довженко).​

1. 0рфей, до речі, також був фракієць(Л. Костенко).
2. А завтра ж у мене, зна­єш, важливі справи в місті (П. Жур)
3.Метеором огнистим ударив в дніпровські степи і, здавалось, — вріс (Є. Маланюк).
4.Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах). 
5. Шкода, ми втрачає­мо прекрасного солдата (В. Собко)
6.0, правда, знали ми в ту мить, кому сміється ніч і сяє… (Олександр Олесь).
7. Ця пісня в душі моїй, знаю, бринить, на­ че напнута туго струна (Л. Первомайський ).
8..Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу… (Т. Шевченко).
9.Буває, часом сліпну од краси (Л. Костенко).

Олено, скільки років ти вже займаєшся писанкарством і скільки писанок встигла зробити протягом цього часу?- Пишу писанки років п’ять. На жаль, сідаю за писачок не так часто, як хочеться, найбільше пишу перед Великоднем. Чесно кажучи, писанки не рахувала, бо майже всі відразу комусь дарую, але кілька десятків є.- Ти робиш писанкові дива з курячих, качиних, гусячих та навіть перепелиних яєць! З якою площиною зручніше працювати?- Найбільшими (дотепер) яйцями були гусячі, і вони гарно, об’ємно і впевнено лежать у руці. Ця площина – вже наче маленький аркушик паперу, на ньому хоч листи пиши  Найбільше мороки з перепелиними яєчками. Але вони і радості найбільше приносять. Їх треба «бавити», як діток, обережно тримати, не перетиснути, «купати» у фарбі, промокати, легенько розписувати і, врешті, – не перетримати над вогнем, бо відразу тріснуть. З перепелиними писанками треную свою терплячість