мне надо 7 предложений на украинском языке со словами густий пил,насстиний живопис,сильной накип,поштова адреса,гиркий полин,фальшивий пидпис ,украинский степ,сильной биль,щасливе життя,начислена пара
Звичайнісінького теплого літнього вечора загралась я у дворі з друзями так довго, що вже й зірки на небі з'явились. Та саме вони нас і цікавили. Зручно вмостившись на лавці, ми зачаровано гали за тим, що діється в небі.Там було фантастично красиво: зірочки перемигувались, спалахували різними кольорами і навіть рухались, ніби грали у піжмурки. А може це рухаються космічні кораблі з інших планет? Отак ми сиділи, задерши голови, розглядали небо і мріяли про космічну мандрівку...Коли це зненацька одна яскрава кулька в небі почала стрімко збільшуватись. Це означало, що вона наближається до Землі. І яким же було наше здивування, коли та куля приземлилась просто у нашому дворі! Вона лежала у дитячій пісочниці - велика золотиста та сяюча. Ми трошки злякалися і дивились на все, що відбувається, затамувавши подих. Потім сталось дивовижне — куля розкрилась шістьма пелюстками, наче квітка! Всередині кулі-квітки ми побачили великий екран, на якому світилося слово «ПРИВІТ!» різними мовами. Зрозумівши, що з нами хочуть познайомитись, ми помаленьку наблизились до пісочниці. Всередині кулі, біля екрану, ми побачили кнопки з літерами — клавіатуру. Насмілившись, я швидко натиснула шість кнопочок: «П», «Р», «И», «В», «І», «Т». Екран погаснув, а за мить на ньому з'явився напис: «ВАС ВІТАЮТЬ ЖИТЕЛІ ПЛАНЕТИ РОМАШКА!» Клацаючи по різнокольоровим кнопкам, ми почали жваво спілкуватись. Прибульці також показали на екрані чудові краєвиди своєї планети, яка була заселена квітами, що вміють розмовляти віршами. Ось один з них:Діти — діти,Ви, як квіти!Таня — маленька,Голівка біленька.Оля — чорнява,А Жанна — русява!Ми ще довго перемовлялись, римували та сміялися. А наші матусі вже кликали нас додому. Ось чарівна куля зачинилась і плавно полинула у темінь нічного неба. Радісні та збентежені ми розійшлись по домівках.А на ранок весь наш двір розцвів фантастичним килимом із ромашок! Не вірите? Вони ще й дотепер кожного літа квітують у моєму дворі.
Давняя традиция - строить литературную сказку на реалиях городского быта. У Кати Воденичаровой «Владко-богатырь» - перевод с болгарского,- узнав из книжки про огненного змея Тали-лея, находит его рядом на улице: в длинной канаве растянулось черное туловище, из пасти вырываются снопы искр, дома освещены сине-зеленым пламенем... Мальчуган готовится к «поединку». Сказочный мир Родриана не только современен, но и по-настоящему поэтичен. Под крышей старого дома приле-Н И лось ласточкино гнездо, а дом необходимо взорвать, чтобы освободить место для нового. Но Кристина не может допустить гибели точек. Она будоражит весь город. В операцию по ласточек навлекаются школьники, строители, пожарные, летчики. Напряжение нарастает после каждой попытки: пожарная лестница слишком коротка, ковш экскаватора слишком широк. В последнюю минуту появляется вертолет, и гнездо с птенцами попадает в добрые руки и мочки .
