МНЕ НУЖНА 1. Спишіть, замінюючи подані в дужках дієслова активними дієприкметниками. Підкресліть діеприкметники як члени речення. 1. Я тобі зимові дні сріблясті заплету в (сивіють) косу (Д. Павличко). 2. Лиш моршщини глибокі i (посивіти) за ті дні волосся свідчили, кілько він перетерпів (I. Франко ). 3. До боровика шматочком осіннього сонця присусідився (пожовкнути) березовий листок (М. Стельмах). 4. На столі дбайливо загорнутий у чистий рушник лежав (зачерствіти) окраець гречаного хліба (О. Донченко ).

Перевірені відповіді нашими експертами дає гарантію його правильності.З кожним роком людство все далі й далі робить більше технологічних відкриттів, які охоплюють світ дуже швидко. Смартфони, телевізори, комп'ютери - все це зараз звична річ. Проте, колись цього всього не було, а присутність в домі чорно-білого телебачення було проявом заможності людини. Але з цим всім мизабуваємо про нашого доброго друга, книжку. Цікаві історії та пригоди, незабутні враження, купа емоцій... Ох. А зараз вона стоїть десь на полиці, давно забута. Так, це печально. Але на мою думку, порівнювати Інтернет, тобто технології, з книгою не потрібно. Адже прогрес людства - річ, від якої не дітися. І тому осуджувати її не правильно. А якщо вже і є такі особистості, які потерпають від запаху книги, завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнений, будуть жити вічно. 
Тож, давайте любити книгу і не осуждувати технологічний прогрес. 

Моє рідне місто – найкраще на Землі. Не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. Воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. Так було завжди. Кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. Весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. Осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу домашнього затишку. Воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією.

Наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. Тут є алея слави ветеранів ВВВ, пам’ятник невідомому солдату, великому Т. Шевченку та бульвар Г. Сковороди з персонажами його творчості. В цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. Також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. А на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів.

Головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. Об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут.

Найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. Саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. Я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.