Много
1)) отметьте строку в котором все слова образованы безафиксним а. переход величие разделение вывоз бег
б. топот зелень пулемет косарь
в. перелет полет тяжеловесный опушки
г. расцвет синь могут прозрел гранит
2)) прилагательное в форме сравнительной степени сравнения приняты в предложении
а. на этот раз ты написал контрольную значительно лучше
б. летом птицы поют громче
в. эта гораздо сложнее других
г. надо высказываться лаконичнее
3)) отметьте строку в котором сочинительные словосочетания соединены протиставним связью
а.то дождь, то снег
б.яблука и груши
в. конфеты или торт
г.свитять, а не греют
4)) отметьте строку с подрядным связью
а. прийти в театр, хорошая ответ
б. говорит брату, ветер с поля
в. соответствует думая, пришли быстро
г. долгая зима, темные волосы
5)) приложение выраженный инфинитивом является в предложении
а. роса еще не успела разойтись туманом по зеленому полю
б. не знаю почему, но захотелось лечь и кататься по траве
в. она прислушивается к ним и не может выразить свое мнение
г.обрий начала окутывать все гуще и гуще тьма
6)) отметьте предложения с отделенной распространенной приложением знаки препинания пропущено
а. я по правде сказав теперь немного удивляет что мне так легко пишется к вам
б. мой приятель роман романович преподаватель уверяет что именно здесь на нашем острове писали казаки свой знаменитый ответ турецкому султану
г. к великому чудо замер не сопротивлялся
в слово окутано любовью заходит в сердце и настраивает струны нежности
Релігія ніколи не була єдиним виявом духовності людини. На всіх етапах розвитку цивілізації вона мала своїх опонентів. З огляду на роздвоєність людської природи та здатність індивіда усвідомлювати як свою могутність, так і слабкість, як свою величну свободу, так і свою рабську покірність, як свою богоподібність, так і залежність від природної необхідності — такий стан є скоріше закономірним, аніж випадковим. Складна й суперечлива людська природа сприяла тому, що в усі часи були ті, хто не задовольнявся безапеляційними церковними догматами. Силою власного розуму у тривалих клопітких пошуках вони прагнули знайти власні відповіді на найскладніші питання. Ось чому у процесі історичного розвитку з'явилася така форма духовної культури, як вільнодумство.
Вільнодумство — ідейно-духовна течія, що визнає право людини на свободу мислення, вільне пізнання сутності світу, критичне ставлення до усталених поглядів і переконань.
Вільнодумство відображало прагнення людини вирватися із зовнішньої та внутрішньої духовної несвободи. Не було б його, не було б і розвитку релігії, людство не мало б того в своєму прогресі, що засвідчує силу, велич розуму і дії. Згідно з Біблією Бог, створивши людину за своїм образом і подобою, надав їй здатність оцінювати вільно, адже саме так діяв він під час творення світу. Тому ігнорувати вільнодумство як важливий здобуток у розвитку людського духу не можна.
Объяснение:
Патріотичні мотиви в поетичних творах Тараса Шевченка пронизують кожен рядок. Він був справжнім борцем свого народу. Адже мало хто в світовій історії з таким же запалом захищав незалежність своєї батьківщини, свободу кожного українця. Робив це тарас Григорович і словом і ділом. Його твори підіймали народ, спонукали до дій. Найвідомішими патріотичними поезіями стали «Мені однаково, чи буду», «І мертвим, і живим», «Заповіт» та багато-багато інших. Та не однаково мені, як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені. Тарасу Шевченку ніколи не було однаково за Вкраїну. І кожним рядком, ніби молитвою, заповідає це робити всім українцям. Він оспівує простих селян, возвеличує їх душевну красу, працелюбність. Він любить природу рідного краю. В цьому всьому й проявляється патріотизм митця. Чи не всі шевченкові герої – це люди, кровно пов»язані з Батьківщиною й між собою