Морфологічний розбір дієслів :
не вмерла
Працюй
Недослухано​

1. Я так люблю, Мою Україну убогу, що проклену святого Бого, За неї душу погублю! 2. Блажен, хто серцем незлобивий, Хто приязно живе з людьми. 3. Дорогими для мене стали схили Дніпра, де колишуться віти закоханих мрій… 4. Де Рось, Де Русь, Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять на траву. 5. І добро повсюди сійте, Щоб у душах проросло. 6. Якщо не здатні ми прожить без бою, То треба ж бути і в боях Людьми. 7. На тій землі ,де зводили фортеці, тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. Я буду вдячний небесам, Допоки є моря і доли, За те, що з лихом сам на сам Не залишався я ніколи, Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди, Що є на світі справжні люди, Яким я вдячний до кінця. 9. Є для серця така покута - забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути і чого в житті не було… 10. Яким не був би довгим наш політ З небес до неї (землі) будем повертати.

Объяснение:

У будні дні я ходжу до школи. Тому мама мене будить зранку о сьомій годині. У неділю я можу поспати довше. Спочатку застеляю ліжко, вмиваюся, одягаюсь, снідаю, чищу зуби. Усе доводиться робити вчасно, бо час біжить дуже швидко. Беру портфель і вибігаю з дому. На дорогу до школи маю двадцять хвилин. Заняття розпочинаються о восьмій годині тридцять хвилин. Кожного дня маю по п’ять або шість уроків.

  Після уроків обідаю вдома. Трошки відпочиваю. Пізніше готую домашнє завдання і складаю портфель. Два рази на тиждень відвідую гурток малювання. Надвечір у вільний час дивлюся улюблені мультфільми, допомагаю мамі, читаю цікаві книжки.  

   Увечері після вечері чищу зуби і лягаю спати, бо знову мене чекає новий день.