Птахи та звірі живі істоти. У них є свої потреби та побажання.Вони спілкуються своєю мовою,не зрозумілою для нас.Але якби ми могли їх розуміти,то напевне бдізналися багато цікавого та корисного. Для початку,вони б розповіли б нам правила поведінки в лісі. Адже ми,інколи,відпочиваючи там,забруднюємо навколишнє середовище . А напевне ж, всі хочуть жити в чистій домівці ? Також птахи,особливо перелітні ,багато подорожують, тому могли б поділитися з нами цікавими розповідями про далекі країни. Ми б знали їх проблеми та при потребі,змогли б до Можливо,якби хижі тварини могли б розмовляти,люди перестали б їх боятись. І зникло б зло та панувала тиша.
Для своєї картини С. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені яскравими барвами.
У центрі картини — воли, які пасуться на зеленому лузі біля озерця. Праворуч — високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Для них віл — показник достатку родини, своєрідний символ землеробства. Людина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця лагідна, красива і сильна тварина супроводжувала селянина від колиски до домовини.
Пейзаж «Козача левада» — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові.
У центрі картини — воли, які пасуться на зеленому лузі біля озерця. Праворуч — високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Для них віл — показник достатку родини, своєрідний символ землеробства. Людина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця лагідна, красива і сильна тварина супроводжувала селянина від колиски до домовини.
Пейзаж «Козача левада» — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові.