До землі український народ почуває глибоку повагу, яка часом межує з обожненням. Землю називають святою і матір'ю, бо з неї створено першу людину, земля годує всіх людей і тварин. Нею клянуться, при цьому цілують її або з'їдають жменьку землі - і ця клятва вважається найстрашнішою. Бити без потреби по землі палицею або чимось іншим вважається таким же великим гріхом, як бити рідну матір /Булашев Г. Український народ. - С. 268/. Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим". Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів. Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни. Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/. Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою.
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим".
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів.
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни.
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/.
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою.
Объяснение:
Лісопарк - ліс- корінь, о -суфікс, парк - корінь, лісопарк - основа, нульовий корінь
лісний - ліс- корінь, основа лісний,
лісник - ліс-корінь, ник-суфікс, основа - лісник, закінчення нульове
лісок - ліс-корінь, ок-суфікс, нульове закінчення, лісок-основа.
лісистий - ліс-корінь, и-суфікс, с т - суфікси, ий - суфікс, закінчення нульове, лісистий-основа
лісовий - ліс-корінь, ов-суфікс, ий-суфікс, закін.нульове, лісовий-основа
лісовичок - ліс-корінь, ов, ич, ок - суфікси, закінч.нульове, лісовичок - основа
заліснення - за-префікс, ліс-корінь, с н е н н - суфікси, я-закінчення, залісненн -основа
лісознавство - ліс-корінь, о-суфікс, знав-корінь, с т в -суфікси, о -закінчення, лісознавств-основа
праліс - пра-префікс, ліс-корінь, праліс - основа, закінчення нульове
пролісок - про-префікс, ліс-корінь,ок-суф, пролісок-основа, закінчення нульове
перелісок - пере-префікс, ліс-корінь,ок-суф, перелісок-основа, закінчення нульове
полісся - по-префікс, ліс-корінь, с-суф, я - закінч, полісс-основа
лісництво - ліс-корнь, иц т в -суф, о-закінч, лісництв-основа
лісничий - ліс-корінь, нич ий - суфікси, лісничий - основа, закінч.нульове
лісочок - ліс - корінь, оч ок - суфікси, лісочок -основа, закінч.нульове
лісникувати - ліс-корінь, ник ув ат - суфікси, и-закінчення, лісникуват -основа
лісовоз - ліс-корінь, о-суфк, воз-корінь, основа-лісовоз, закінчення нульове