З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.
Мій тато високий й спортивний. Він має чорне, як вуголь кудряве волосся, а очі його так і блищать ізумрудним сяйвом. Тонкі губи, гострий ніс й густі брови - все вказує на його серйозність. Мама невеликого зросту. Волосся у неї, як вогонь, руде-руде. А добрі сірі очі пронизують ніжністю й ласкою. Пухлі губи бантиком й веснянки роблять її дуже милою. Моя старша сестра вся в батька! Довге чорне волосся сягає її тонкої й тендітної талії. Від одного погляду зелених очей всі просто падають з ніг. Але веснянки на її щічках й на гостренькому носику та губи мамині. Брат доволі-таки високий. Він має добрі карі очі, коротке каштанове волосся й тонкі губи. Брат широкоплечий, грізний, але в душі добрий-добрий. Наша бабуся теж невеличка й повненька жіночка. Її сіде й м'яке, мов бабине літо, волосся вказує на довгі роки життя. Сірі очі, зморшки, а мила усмішка заставляє танути як сніг усіх, хто її побачить. Мій найкращий друг середнього зросту. Має пряме блондинисте волосся, пухлі губи й карі очі. Родимка під його оком робить його елегантним й порядним, але насправді, він дуже кумедний і веселий
З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.
Объяснение:
Мій тато високий й спортивний. Він має чорне, як вуголь кудряве волосся, а очі його так і блищать ізумрудним сяйвом. Тонкі губи, гострий ніс й густі брови - все вказує на його серйозність. Мама невеликого зросту. Волосся у неї, як вогонь, руде-руде. А добрі сірі очі пронизують ніжністю й ласкою. Пухлі губи бантиком й веснянки роблять її дуже милою. Моя старша сестра вся в батька! Довге чорне волосся сягає її тонкої й тендітної талії. Від одного погляду зелених очей всі просто падають з ніг. Але веснянки на її щічках й на гостренькому носику та губи мамині. Брат доволі-таки високий. Він має добрі карі очі, коротке каштанове волосся й тонкі губи. Брат широкоплечий, грізний, але в душі добрий-добрий. Наша бабуся теж невеличка й повненька жіночка. Її сіде й м'яке, мов бабине літо, волосся вказує на довгі роки життя. Сірі очі, зморшки, а мила усмішка заставляє танути як сніг усіх, хто її побачить. Мій найкращий друг середнього зросту. Має пряме блондинисте волосся, пухлі губи й карі очі. Родимка під його оком робить його елегантним й порядним, але насправді, він дуже кумедний і веселий