Можливо (в,у)сі ми любимо дуже сніг...Він такий пухкий та (не)важкий що хочеться кружляти разом (із,зі,з) ним. С..огодні (з)ранку сонце над містом ще блиснуло і там освітилися та забіліли ніздрюваті латки снігу по окол...ці. Та (у)раз небо затяглося білими хмарами ніби на обрії пр...нишкло й ро ..сіялося молочним туманом. Ліниво посипало снігом.
(З, с)першу сніжинки рі...ко по одній кружляли у в...соті політували (як)тільки дихав віт...рець пушинками падали на почорнілу пр...мерзлу землю на міс ..ку вул...цю на затоптані каламутні галяв...нки по скверах і квітниках. Миколка з...щулився громадкою перед самим вікном в...ликої кімнати пр...тулив чоло до шиби так що торкаєт...ся скла і носом, дивит...ся і йому пр...ємно коли чує прохолоду на тілі раптом все ніби іде об...ртом коли пр...плющує повіки бач...т... одні тіл...ки літаючі і п...р...літаючі сніжинки.
Забавним видаєт...ся танок сніжинок хи...мерними здают...ся дахи будинків (ген)ген (далеко) далеко покрівлі позаст...гали ва...кими ч. ..рвоними хвилями. Чомусь м...тушливими і (не)спокійними йому в...ижают...ся прохожі на вул...ці раптом йому шкода в...соких гінких осокорів що тепер у б...р...зневий ще холодний ранок (з. с)кидают...ся на (у)ряд лицарів пошарпаних обідраних з бою. В уяві хлопч..няточки виринают... осокори з...леними бо так йому здається краще він саме хоче щоб вони були (не)голі а пишні куч ..ряві нарядж...ні.
Відповідь:
Можливо ,всі ми любимо дуже сніг...Він такий пухкий та не важкий ,що хочеться кружляти разом із ним. Сьогодні зранку сонце над містом ще блиснуло,і там освітилися та забіліли ніздрюваті латки снігу по околиці. Та у раз небо затяглося білими хмарами ,ніби на обрії принишкло й розсіялося молочним туманом. Ліниво посипало снігом.
СПершу сніжинки різко по одній кружляли у висоті політували ,як тільки дихав вітерець ,пушинками падали на почорнілу прИмерзлу землю,на місЬку вулИцю ,на затоптані каламутні галявИнки, по скверах і квітниках. Миколка зІщулився громадкою перед самим вікном вЕликої кімнати, прИтулив чоло до шиби так, що торкаєтЬся скла і носом,дивиТЬся і йому прИємно ,коли чує прохолоду на тілі, раптом все ніби іде обЕртом, коли прИПлющує повіки бачИтЬ одні тілЬки літаючі і пЕрЕлітаючі сніжинки.
Забавним видаєтЬся танок сніжинок, химерними здаютЬся дахи будинків ,ген-ген, далекО-далеко покрівлі позастИГАЛИ ваЖкими чЕ ..рвоними хвилями. Чомусь мЕ...тушливими і неспокійними йому в.ВижаютЬся прохожі на вулИці ,раптом йому шкода вИ.соких гінких осокорів, що тепер у бЕрЕзневий ще холодний ранок сКидаютЬСя на уряд лицарів пошарпаних обідраних з бою. В уяві хлопчЕняточки виринаютЬ осокори зЕленими, бо так йому здається краще, він саме хоче, щоб вони були не голі ,а пишні ,кучЕряві юнаряджЕ.ні.
Пояснення: