МУДРИЙ КУШНІР Жив-був кушнір. Улітку він шив людям кожухи, а взимку шкуру обробляв. Пробивав на річці лід і полоскав шкуру в крижаній воді. Якось застав його за такою роботою сам цар.
Зацікавився цар, скільки ж цьому чоловікові за таку тяжку працю платять. Сказав йому кушнір, що плату бере невелику, але живе добре. Заробляє за день вісім золотих. Два з них позичає, два повертає, два в болото кидає, а за два сам живе.
Нічого не зрозумів цар. Скликав своїх міністрів та наказав їм розтлумачити, як же витрачає гроші той чоловік. Не змогли міністри нічого пояснити.
Тоді цар наказав покликати кушніра до палацу. Пояснює він цареві, що два золотих позичає, бо годує й одягає недорослого сина, за школу платить. Син, як виросте, вивчиться, то буде батька на старість доглядати. Два золотих кушнір щодня повертає, бо годує старих тата й маму, які його виростили, а два – ніби в болото кидає, бо допомагає дочці та зятеві. На ті ж два золотих, що лишаються, він сам із дружиною живе.
Прогнав цар своїх міністрів, а мудрого кушніра узяв за радника.
(За народною казкою)
Словник. Кушнір – ремісник, який вичиняє хутро, шиє хутряні вироби.
Завдання. 1. Дібрати антоніми до слів позичати, витрачати, мудрий. Дібрати синоніми до слів розтлумачити, наказати, повертати, допомагати.
2. Пояснити написання слів улітку, взимку, невеликий, недорослий, допомагати.
краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум)
як на мене, то це прислів'я дуже справедливе. спробую довести. цього року я став учнем середньої школи. а раніше навчався у початковій школі. так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. стільки нових предметів, стільки іх завдань! і я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! мої батьки цілий день на роботі. я приходив зі школи (вона поруч із нашим домом), їв, грав на комп'ютері. а коли батьки цікавились моїм навчанням, казав, що все добре, що є завдання я вже зробив. вечір минав мирно і спокійно. мені навіть дозволяли гуляти із сашком — моїм другом і сусідом.
спочатку моє велике ледарство, як-то кажуть, сходило з рук. але так не могло довго тривати. після батьківських зборів мама прийшла засмучена і мало не плакала. мені стало жаль її і я вирішив узятися за розум. проте виявилось, що я багато пропустив і багато чого не розумію. "так, — сказала мама. — краще маленька справа, ніж велике ледарство." і мені першого разу виконати все є завдання. як же я здивувався, коли наступного дня отримав хороші оцінки. виявилось, що я здібний.
отже, навіть найменша справа краща за велике ледарство. тепер я намагаюсь не ухилятися від уроків. а то як би не довелось продовжити контракт із 5 класом ще на рік!