На хуторі вмирае день - і гасне перестигла бронза пшинець. повный синтаксычнй розбир​

-Хлопчику, чого ти тут стоїш сам однісінький?
-Я-я загубився..Я йшов з классом у музей, а потім..потім я побачив прекрасну квітку..Мені дуже хотілося зробити щось приємне вчительці, я підбіг і зірвав її..та не встих озирнутись як вже нікого не було..я сів на камені , розплакався, та подумав..а що якщо стемніе, а за мною ні хто не повернеться?Та мене вовки з`їдять.. 
-У якій ти школі вчишся?
-У 20-тій.
-Не сумуй, я знаю як тобі до Бачиш ось ту грушу?
-Так
-Йдеш до неї та звертаешь ліворуч..далі якщо ти будеш іти прямо, ти наткнешся на магазин "Кишеня" біля якого і буде твоя школа!
-Зрозумів?
-Ні
-Гаразд, ходімо за мною я тебе доведу..
-Дякую тобі!

Ось і пролунав дзвінок...я рушаю до дому.По дорозі додому я розмірковую свої плани ,а потім я згадую про уроки і трошки засмучуюсь.Але від уроків нікуди не дінешься!
 Коли я вже годиночку відпочила ,я беруся за уроки.Я дуже не люблю коли на моему робочому столі безлад, тому одразу витягую все з портфеля і роблю порядок.Зазвичай ,я роблю уроки з музикою.Також під час уроків я люлю переписуватися с друзями в соц мережах,але не довго ,тому що мене це відволікає.Почина. з важких уроків та закінчую с легких.
 Коли я все закінчила ,я пишаюся собою,бо я велика молодець!Ну ,а тепер можна йти гуляти!