Над дієсловами вказати - перехідні чи неперехідні вони. У своєму житті, ми робимо багато справ, іноді навіть не замислюючись, добрі вони, чи погані? Якщо гарненько поміркувати, то можна зробити висновок, що своїм близьким людям, ми творимо добрі справи. Якось допомагаємо, або навіть просто підтримуємо ласкавим словом та ніжними обіймами.

Кажуть, що добро завжди повертається бумерангом. Але навіщо ж робити щось корисне, тільки тому, що ти знаєш, що тобі це повернеться. Я вважаю, що це все не безкорисливо, а лиш заради своєї вигоди.

Своїм друзям, я завжди готова прийти на до , адже друзі - це ті люди,які підтримують тебе та твоє життя в мирі та злагоді, які змушують тебе посміхатись, та радіти разом з ними.

Але чим можна до своїм батькам,аке добро можна їм зробити? Вони нас виховали, і заслуговують на багато більше, ніж просто наші обов*язки по хаті, які ми виконуємо. Ми даємо їм, все що ми маємо. ні це не гроші, і не речі які-небудь. Це наше кохання. Само воно, це найбільше добре діло, яке ми можемо дати. Коли вони знають, що ми їх кохаємо, з кожної хвилиною на душі у них стає тепліше.

Моє рідне місто – найкраще на землі. не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. так було завжди. кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу затишку. воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією.наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. тут є алея слави ветеранів , пам’ятник невідомому солдату, великому т. шевченку та бульвар г. сковороди з персонажами його творчості. в цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. а на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів. головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут. найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.

Доброго дня ! я і я домовлялась з вами про інтерв,ю пам,ятаєте ? -так так звичайно, - ми можемо зустрітись у новій кав.ярні біля фонтану ,згода ? -так авжеж у 3 буду вас там чекати  -ще раз доброго дня нумо починати   ) -і так ,дозвольте відрекомендуватись .мене звати  лижичко руслана степанівна я як ви напевне вже знаєте українська співачка а тепер запитання- як почалась ваша кар єра ? - коли я  була ще школяркою малою  співала в гурті «орніон», потім —– у дитячому ансамблі «посмішка». після закінчення дитячої музичної школи я  вступила до львівської консерваторії імені миколи лисенка на диригентське відділення.-я знаю ,що ви брали уроки вокалу додатково .у кого якщо не секрет ? -так брала ,у своєї наставниці  в лариси бужко і зверну увагу ,що вона дуже хороша людина  - у скільки років почалась ваша доросла музична кар.єра ? -так ну треба згадати ,мабуть що у  1993р., коли я  взяла участь у двох музичних фестивалях україни: всеукраїнському фестивалі сучасної пісні і популярної музики «червона рута-93», як зараз пам.ятаю ці перші хвилювання ) -повинна замітити що ви дуже гарно розповідаєте  -дякую ) -дякую вам за цікаве докладне інтерв.юб -до зустрічі  -папа )