над кожним словом в реченні тпотрібно надписати частини мови 1. І в небі жайворон співа, мов струмінь з срібною водою (Олександр Олесь). 2. Поволі, широко ступає Мартин і чавун-
ною жменею розсипає бурштинове* зерно (У. Самчук). 3. Весня-
ний вечір, зорі дикі. В калюжах грозяна вода (А. Малишко).
4. Хвиля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила
Федоренкові обличчя гарячим рум'янцем (Я. Качура). 5. Ольга
спить, закутана в теплу ведмежу шубу (Я. Галан).
Заєць взимку білий, а влітку сірий
Объяснение:
Заєць кожної звірятка в лісі є свої прийоми для того щоб сховатися від ворогів. Хтось ховається в нори, хтось під сніг, а ось у бідного зайчика, таких умінь немає.
А ворогів у нього мабуть, не мабуть: і вовк і лисиця і куниця, і пугач і рись, і полярна сова, і орел.
Але все-таки живе заєць, не тужить, виручають його чуйні вушка, швидкі ноги і непримітна шубка. Влітку зайчик надягає сіру шубку і на землі, в траві, кущах, він не помітний.
До того ж заєць звірятко нічна, їсти виходити в сутінках і його сіру шубку в темряві повністю не видно.
До зими ж заєць перетворюється і змінює свою сіру шерсть на білу. Лежить він в такій шубці під кущиком і піди, розбери чи сніговий горбок там, то чи купина.
Заєць прозваний косим, а чому?
Ну а якщо підійде ближче хтось, тут-то заєць і стрибне в сторону, задасть такого драла, плутаючи сліди, що тільки шукай його, свищі його! Заєць, коли ховається, бачить все навколо і спереду і збоку і навіть ззаду, тому що очі у нього на викотив і розташовані з боків голови.
Тому і прозвали зайця – косим. Лежить він собі на горбку і все бачить, спробуй, підкрадися до нього непомітно, якщо тільки кущі та дерева до хижакові. Але і те, виручають зайця в цьому випадку довгі вуха, якими він чує навіть найслабкіший шерех. І не тільки чує, а й може визначити на якій відстані, і в якому боці цей звук знаходиться.
Ну що ж дружок, тепер ти знаєш, чому заєць взимку білий, а влітку сірий. А тепер відгадай загадку:
«Маленький, біленький, по ліску стриб-стриб, по снежочку тик-тик»
Напевно ти вже здогадався хто це такий, вірно? А тепер давай спробуємо зробити з тобою іграшку. Яку? Ну звичайно ж веселого зайчика, яким ти будеш грати. А може бути навіть подаруєш найкращому другові. Адже ти напевно не такий, як жадібний заєць з однієї казки.
1.Не лякані ніким, у цій напівдикій лісовій річечці довгі в'юни допливали мало не до ніг Марка.
(Не лякані ніким)
2. Вода ,затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.
(затягнута тремкими скалками льоду)
3. Вийди ,кохана, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай!
(працею зморена)
4.Ніколи не байдужий, я оплакував загублену волю мого народу.
(Ніколи не байдужий)
5.Мокрі і стомлені, але радісно усміхнені, ми виходимо у ліс.
(Мокрі і стомлені, але радісно усміхнені)
(Дієприслівниковий зворот виділяється комами, перед але також ставимо кому)
6. Розчарований поганим результатом, він повертався з іспиту додому.
(Розчарований поганим результатом)