надо

Подані іменники запишіть відповідно до правописних правил. Прокоментуйте написання.

I. Ціно(утворення), пів(захисник), плато(спроможність), мас(медіа), програма(максимум), конференц(зал), тайм(аут), експрес(метод), матч(реванш), теле(прес)центр, держ(контроль), капітало(вкладення), виробник(експортер), пів(життя), вантажо(потік), агент(посередник), виставка(продаж), пів(України), віце(прем'єр), прем'єр(міністр), екс(чемпіон), купівля(продаж), напів(фабрикат), банк(одержувач), аванс(завдаток), вугле(видобуток), дво(владдя).

Точної дати виникнення футболу не відомо, але можна з упевненістю сказати, що історія футболу налічує не одне століття і зачепила чимало країн. Ігри з м'ячем були популярні на всіх континентах, про це говорять повсюдні знахідки археологів.

У Стародавньому Китаї існувала гра, відома як «Цуцзюй», згадки про яку були датовані другим століттям до нашої ери. За заявою ФІФА в 2004 році, саме вона вважається найбільш давньою з попередників сучасного футболу.

У Японії подібна гра носила назву «Кемари» (у деяких джерелах «Кенатт»). Перша згадка про Кемари зустрічається в 644 році нашої ери. У Кэмари грають і в наш час в синтоїстських святилищах під час фестивалів.

В Австралії м'ячі робили із шкір щурів, сечових міхурів великих тварин, з скрученого волосся. На жаль, правил гри не збереглося.

У Північній Америці теж був предок футболу, гра називалася «pasuckuakohowog», що означає «вони зібралися, щоб пограти в м'яч ногами». Зазвичай ігри проходили на пляжах, намагалися забити м'яч у ворота шириною близько півмилі, саме ж поле було в два рази довше. Число учасників гри доходила до 1000 чоловік.

Хто придумав футбол?

Сучасний футбол був запроваджений в Англії в 1860-х роках.

Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.
Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.