Надписати всі самостійні частини мови-самостійні та службові.ТЕКСТ.Наша мова-скарбниця духовності народу.Мова промовляє до нас із народної пісні,казки,дарує нам мудре народне прислів"я і життєдайне дотепне слово народної усмішки.Мова промовляє до нас зі стародавніх писемних пам"яток-літописів,хронік,що зберігають пам"ять про історію народу.Мова озивається до нас із радіо-і телеефіру,Інтернету,з газет і журналів.А які мовні скарби дарує нам сучасна книжка.

На мій погляд, правильне харчування потрібне всім людям, а нам, тобто, дітям та підліткам, - особливо. І так вважаю не лише я. Таку саме позицію займають і лікарі-фахівці.

Отже, харчуватися треба правильно.

Але що таке здорове харчування? Я вважаю, що таке харчування забезпечить людині якісне і довге життя. Тому воно повинно складатися з усіх тих продуктів, які не завдають шкоди здоров"ю людини, а навпаки, надають їй сили, бадьорості. Тобто, кожного дня ми повинні вживати достатню кількість білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин, не забуваючи при цьому і про вітаміни.

Так само важливо пам"ятати, що зайва кількість калорій призводить до появи зайвих кілограмів, що не несуть ніякої користі для організму. Отут саме час згадати про ті заклади швидкого харчування, які ми так любимо відвідувати. Чому в них харчуватися не слід? Насамперед, тому, що їжа, яку там пропонують, має надмірну кількість калорій. Вона занадто жирна, або ж солодка, або те й друге разом, плюс ще шкідливі домішки, що додаються для кращого смаку.

Таким чином, принципи здорового харчування зрозуміти не складно: вживай різноманітні продукти, кожного дня їж фрукти та овочі, слідкуй за кількістю калорій, утримуйся від покупки готової їжі, не тримай удома шкідливих продуктів. Тоді не тільки ти сам будеш здоровим, а й уся твоя сім"я.

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.