Нам — 1 Вони призначили Солона ватажком воїнів, відвоювали Острів, а потім і ІІ. Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний ора-
тор, значною мірою завдячував силі впливу свого могутнього слова. Про це, наприклад, свід-
чить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули в перший
рік Пелопоннеської війни (431-404 рр. до н. е.). Він промовляв перед матерями та вдовами
загиблих — винуватець смерті їхніх близьких. Перикл говорив про патріотичні почуття афін-
ських громадян, які захищають свою свободу й незалежність, свій демократичний лад, наго-
Лошував на етичному значенні демократичної влади. Промова пробудила ентузіазм у народу
так, що матері та вдови урочисто несли Перикла по місту, обсипали квітами, із захопленням
цілували його одяг (О. Когут).
А. Про яку роль живого слова йдеться в текстах?
Схема речення: [ ], щоб ( ), щоб ( ), (що ).
Питання треба ставити так: від головного речення до першого і другого
підрядного (навіщо? з якою метою?), від другого підрядного до третього
підрядного (яка?).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною); 1 просте речення - головне, односкладне, означено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - підрядне обставинне мети, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене; 3 просте речення - підрядне обставинне мети, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом.
Знаєш, що трапилось?
- Ні, але з твого виразу обличчя неважко здогадатись…
Продовжуй!
Це щось таке, що тебе дуже зацікавило.
Можливо, але ти навіть не здогадуєшся, що по коридору вже іде до нашого класу “новачок”.
І що? Мені байдуже… Ех, якби він був гарний як намальований, тоді інша річ.
Та він викапаний Роберт Томас Паттінсон!
Невже?
Справді. Він такий загадковий, оповитий таємницею.
Ти так розповідаєш, ніби це ідеал хлопця.
Можна подумати, що ти не зацікавилась ним.
-Якщо чесно, то я ще не бачила його, а вже хочу сидіти з ним за партою.Чому ж він зволікає?
… Вибач, але це була моя вигадка, що до нам помріяти.
Нема за що вибачатись, бо це було весело. Ми могли змалювати в своїй уяві ідеального хлопця.
Ти, напевно, думала, що він спортивної статури, енергійний, розумний і красивий.
А ти була впевнена, що в нього чудовий голос та миловидне обличчя.
Дівчата не зауважили,як до класу зайшов учитель. Вони швиденько підготувались до уроку. За декілька хвилин уже стояли біля дошки й розв’язували складні задачі.