Написать Таемне товариство боягузив або засиб вид переляку н9 написати головни герои що сподобалось що не сподобалось чому не сподобалось и паспорт твору
ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.
Шановні слухачі! Сьогодні у нас в гостях доктор бялапчних наук 1ван Пятров1ч Бойко. Як извест- будинку, він активно займається праблемам1 екологія. Ось i зараз 1ван Пятров1ч повернувся з екалашчнай експедицьй. Кал1 ласка, професор, розкажіть, де ви пабивал1 на поточний раз.- На поточний раз я побував в CBaix рідних мясцшах, на Косаушчине, що на іншому Kpai Полісся. Я буваю там часто, i те, що бачу, не може не хвилювати.- Що ж ви пабачил! на своїй малій рад1ме?- Чи не Maix заповідних місць, яшя запомшлшя з дяцшства. Мел1яратари праклал1 канал уздовж нашого рачулкц в якій ми в дитинстві купалшя. Зн1кла річечка, пропала риба, не стала трав, кудисьц1 падел1ся квіти Болотце за селом перетворилася в чорне торф'яне поле. Налящць звідки вітер, підніме в небо клуби сухого тор¬фу, несе на село чорна хмара.- I як же там живуть люд1?- Погано живуть. Наступ на природу триває. Зшжаецца рівень грунтових вод. Зн1кае фауна, мно- ПМ ввди флори, сохне ліс, розширюється вітрова ероз1я. Мног1я місця стають непридатним1 для життя лю дей.- Невже все так погано, 1ван Пятров1ч?- Хочеться вірити, що люд1 навчаться вирішувати свої господарські проблеми i НЕ шкод1ць природі.- Скоріше б вони вучилшя цього. Дякую вам, прафе¬сар, за ваш розповідь. До зустрічі.
