Це був теплий погожий день. Яскраво світило сонечко, голубіло блакиттю небо, шуміла річка. Ледве чутний вітер де-не-де повіяв. Ось і зараз заблудив він у поле, а там-спориші. Вітер стелеться над землею, здіймається вище і наче невидима рибка пірнає у спориші. Рослинки хиляться, прогинаються під тиском вітру, наче витанцьовують химерний танець під музику навколишньої природи та вітру. А потім вітер кидається вгору все вище й вище і полишаючи поле, летить далі, шукати нових танцюристів котрі б танцювали під музику природи та його, вітру...
Осенние цветы привлекают нас необычной, «осенней» красотой. Среди них особенно неподражаемы астры — белоснежные, голубые, желтые, фиолетовые, темно-красные. Роскошный цветок на стройной ножке не зря назвали астрой, ведь «астра» в переводе с греческого означает «звезда» . Множество удлиненных лепеетков-лучиков вокруг золотисто-желтой серединки и впрямь придают цветку сходство с далеким, роскошным, обворожительным небесным светилом. Срезанные астры долго радуют нас, наполняя комнату неповторимым ароматом осени. Они очень красивые, обворожительные и необычные.
