Написати діалог, або інтерв'ю використовуючи слова-речення. (так,ні,добре,дякую, не знаю). Де розповідач задає питання, на які відповідають словами-реченнями. 10-12 реплік.

Ми завжди маємо в кишені жменьку різних

монеток. Кишеньковий метал – так

називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з

них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота,  були виготовлені у

стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих

предметів.

Монети стали платіжним засобом близько

700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети

виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)

та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення

монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього

круглі диски, а потім на них наносили карбування.

Слово «монета» - це одно з імен

давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові

знаки.  

Одночасно з появою монет з*явилися й ті,

хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.

Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна

кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали

правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко.  Тоді й

виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок

диска, і тоді можна було виявити підробку.

Карбування монет було державною справою.

Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.

У 1792 році при розкопках у Києві була

знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава

Мудрого, яка так і називалася – «срібник».

Тепер монети виробляють із різних

сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,

хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.

Монети часто слугують амулетами, є

звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще

колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише

найсміливішим! 

Анафора -  Стилістичний прийом, що по­лягає в повторенні тих самих звуків, слів, речень на по­чатку двох або кількох суміжних рядків, строф, фраз.

Гіпербола - Незамкнеиа крива з двох віток, що утворюються при перетині площипою обох по­рожнин конуса.

Персоніфікація - Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.

Епіфора - Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або зву­косполучень у кінці суміжних або близько розміщених рядків, строф для посилення виразності й мело­дійності мови художнього твору; протилежне ана­фора.

Е́пос — різновид літературного роду, що оповідає про події, котрі нібито відбувалися у минулому.