Разом пишемо: частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): аби́що, аби́як, аніскі́льки, анітро́хи, анічогі́сінько, анія́к, деда́лі, де́коли, де́котрий, де́що, чимале́нький, чима́ло, щове́чора, щогоди́ни, щоде́нно́, щодня́, щодоби́, щоду́ху, щонайкра́щий, щопра́вда, щора́зу, щоси́ли, якби́, якнайшви́дше, якомо́га, якщо́ тощо.
Окремо:
Ні в кого, як то, ні в кого, коли б то, все ж, таки пішов, дарма що.
Пояснення правопису: Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який. Частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.
Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість, прислів'я і приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як себе вести за життям і людьми, і роздуми над важливими вічними питаннями.
Знайомлячись з народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікаві людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я і хвороба, добро і зло, життя і смерть, про сім'ю. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину людської мудрості, яка прихована в таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.
Разом:
Деякий, щоправда, нікогогісінько, ніхто, нізащо, нізвідки, абиде, неабиякий, неабихто, неабиякий, якнайдорожче, нібито, абитільки, отож, ніби, чимдуж, неначебто, немовбито.
Пояснення правопису:
Разом пишемо: частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): аби́що, аби́як, аніскі́льки, анітро́хи, анічогі́сінько, анія́к, деда́лі, де́коли, де́котрий, де́що, чимале́нький, чима́ло, щове́чора, щогоди́ни, щоде́нно́, щодня́, щодоби́, щоду́ху, щонайкра́щий, щопра́вда, щора́зу, щоси́ли, якби́, якнайшви́дше, якомо́га, якщо́ тощо.
Окремо:
Ні в кого, як то, ні в кого, коли б то, все ж, таки пішов, дарма що.
Пояснення правопису: Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який. Частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.
Через дефіс:
Хтось-то, як-от, хтозна-як, хтось-таки, хтось-якось.
Пояснення правопису: Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.
Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість, прислів'я і приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як себе вести за життям і людьми, і роздуми над важливими вічними питаннями.
Знайомлячись з народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікаві людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я і хвороба, добро і зло, життя і смерть, про сім'ю. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину людської мудрості, яка прихована в таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.
Объяснение:вроде норм