Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Дельфіни поводяться на морях, як справжня рятувальна команда, допомагаючи людям, що попали в біду. Більш того, зареєстровані десятки випадків, коли хворі і поранені дельфіни самі припливали до людей по до або звали на виручку до дитинчати, що заплуталося в мережах. Що ж спонукає дельфінів рятувати тонучих людей, виштовхуючи їх з води? Виявляється, це пов'язано з властивим ним природженим рефлексом виштовхування родичів на повітря.Дихання у дельфінів може здійснюватися лише при винирюванні. Якщо ж дельфін, що ослабів, або новонароджене дитинча не в змозі піднятися на- верх і виставити голову з води, то на до йому, по видаваних їм сигналах лиха, прийдуть інші дельфіни і виштовхнуть його з води. Рефлекс виштовхування виявляється у дельфінів і побачивши мовчить і навіть мертвого родича. Цим і пояснюється виштовхування з води тонучих людей.
ІІ. Взимку сплячі тварини всього на який-небудь градус тепліше навколишнього повітря, у декого температура падає навіть до п'яти градусів морозу. Серце у них хоч і ледве-ледве, але б'ється, тоді як у тварин, що не впадають в сплячку, серце зупиняється при температурі тіла 15 градусів. У ссавців разів в 10 знижується газовий обмін і в 40 разів – дихання. Їжак робить, що згорнувся в клубочок, ледве уловимий вдих один раз в хвилину. Ховрах, що занурюється в сплячку в цілому на 9 місяців, або кажан встигають 97 за цей час перебачити всі сни, які лише можуть приснитися. Сплячка – найяскравіший прояв сезонно-річних ритмів. А їм підкоряються і тварини, що відзначають прихід зими і літа зміною вбрання, і рослини, що зацвітають, приносять плоди і що скидають листя в певний термін, і нарешті, людина, яка зміну сезонів відчуває інколи дуже гостро.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Що ж спонукає дельфінів рятувати тонучих людей, виштовхуючи їх з води? Виявляється, це пов'язано з властивим ним природженим рефлексом виштовхування родичів на повітря.Дихання у дельфінів може здійснюватися лише при винирюванні. Якщо ж дельфін, що ослабів, або новонароджене дитинча не в змозі піднятися на- верх і виставити голову з води, то на до йому, по видаваних їм сигналах лиха, прийдуть інші дельфіни і виштовхнуть його з води. Рефлекс виштовхування виявляється у дельфінів і побачивши мовчить і навіть мертвого родича. Цим і пояснюється виштовхування з води тонучих людей.
ІІ. Взимку сплячі тварини всього на який-небудь градус тепліше навколишнього повітря, у декого температура падає навіть до п'яти градусів морозу. Серце у них хоч і ледве-ледве, але б'ється, тоді як у тварин, що не впадають в сплячку, серце зупиняється при температурі тіла 15 градусів. У ссавців разів в 10 знижується газовий обмін і в 40 разів – дихання. Їжак робить, що згорнувся в клубочок, ледве уловимий вдих один раз в хвилину. Ховрах, що занурюється в сплячку в цілому на 9 місяців, або кажан встигають 97
за цей час перебачити всі сни, які лише можуть приснитися. Сплячка – найяскравіший прояв сезонно-річних ритмів. А їм підкоряються і тварини, що відзначають прихід зими і літа зміною вбрання, і рослини, що зацвітають, приносять плоди і що скидають листя в певний термін, і нарешті, людина, яка зміну сезонів відчуває інколи дуже гостро.