Написати стисли переказ тексту. Будь ласка, до ть ЗІРКОВИЙ ШЛЯХ КОРОЛЬОВА

У тисяча дев’ятсот п’ятдесят сьомому році ракета вивела на орбіту штучний супутник Землі. Це стало першим необхідним кроком в освоєнні космічного простору. Без ракети-носія не могло бути й мови про космічні польоти.

На чолі великої справи стояв керівник, який вірив у реальність таких польотів у той час, коли багато хто вважав їх фантастикою. Цим керівником був головний конструктор, академік, українець Сергій Корольов.

Працювати з Корольовим було важко, але цікаво. Підвищена вимогливість, стислі терміни завершення завдань, новизна, яка приховувала не лише приємні несподіванки, - усе це змушувало тих, хто з ним працював, постійно перебувати в стані нервового напруження.

Проте всі ці труднощі, незручності, а інколи й серйозні неприємності видавалися мізерними порівняно із захопливо цікавою роботою. Однією з причин постійного інтересу до роботи була її новизна. Корольов не любив спокійного життя, не любив повторюватися. Розробляючи якусь нову конструкцію, пройшовши виснажливий шлях пошуків, нарешті надавши конструкції потрібного ступеня завершеності, він начебто втрачав інтерес до теми. Часто свої досягнення «дарував» спорідненому колективу, причому навіть переводив своїх колег у нову групу конструкторів. Це свідчило про масштабність його поглядів і невичерпну творчість.Попри велику щедрість Сергій Корольов нікому не передавав тематики, пов’язаної з пілотуванням польотів. Мабуть, неабияка роль у цьому належала його юнацькій мрії - літати на планерах, а потім на ракетному апараті. Тому й не дивно, що всю інформацію про космонавтів він відстежував сам і контролював дуже ретельно.Відбір і підготовка перших космонавтів проводилися паралельно з удосконаленням кораблів. Так само як не було ніякого досвіду створення космічних кораблів, був відсутній і досвід підготовки космонавтів. Що очікувало людину в космічному просторі? Достеменно було відомо, що вона опиниться в невагомості, що під час підйому та спуску на неї будуть впливати великі перевантаження, що корабель перебуватиме під дією космічного випромінювання. Як вплине космічний політ на психіку людини? На ці запитання ніхто не міг відповісти.
Було приємно відчувати, що космічні рейси перекреслили песимістичні прогнози деяких учених, згідно з якими людина більше доби не зможе існувати в космосі, а тривала невагомість може стати бар’єром для його освоєння.

Космонавтика розширила обрії наших знань, стимулювала розвиток багатьох галузей науки й техніки. Земляни завжди будуть із вдячністю пам’ятати імена людей, які відкрили нову сферу людської діяльності. У цьому сузір’ї імен одне з найяскравіших - ім’я нашого співвітчизника - авіаконструктора Сергія Корольова (Із журналу).​

1) Мы вышли на поляну, где рос огромный дуб. [  …  ], (где…).

(определительное придаточное предложение, вопрос «какую? которую?»)

2) Молодость привлекает тем, что имеет будущее. [ … ], (что…).

(изъяснительное придаточное предложение, вопрос косвенных падежей «чем?»)

3) Он пошел туда, где узкой полоской чернел лес. [  … туда ], (где…).

(придаточное места, вопрос «куда?»)

4) Хотя я недавно читал эту книгу, плохо помню её содержание.

(хотя…), [ … ]. (придаточное уступки, вопрос «несмотря на что?»)

5) Когда идешь в дальнюю дорогу, то уже не разбираешь погоды.

(когда…), [ то …  ]. (придаточное условия, «при каком условии?» (когда=если)

6) Всегда отыщешь новизну вокруг, если меняешься сам.  [ … ], (если…).

(придаточное предложение условия, вопрос «при каком условии?»

7) Недаром говорится, что мастера боится. [ … ], (что…).

(изъяснительное придаточное, вопрос косвенных падежей «что?»)

8) Чтобы не заблудиться в лесу, собирая грибы, я беру с собой компас.

(чтобы…), [  …  ]. (придаточное цели, вопрос «зачем? с какой целью?»

9) Мне хотелось уйти туда, где можно спокойно предаться своим мыслям.

[  … туда ], (где…). (придаточное места, вопрос «куда?»)

10) Как только мы вошли в лес, сразу попали на тропинку.

(как только…), [ сразу… ]. (придаточное времени, вопрос «когда?»)

11) Наперёд не угадаешь, где найдёшь, где потеряешь.

[  …  ], (где…), (где…). Два изъяснительный придаточных предложения, вопрос косвенного падежа «что?»)

12) Вновь я посетил тот уголок земли, где я провел изгнанником два года незаметных.  [  …тот  ], (где…). (определительное придаточное, вопрос «который?»)

13) Я вас любил так искренно, так нежно, как, дай вам бог, любимой быть другим. [  …  ], (как…). (придаточное образа действия, вопрос «каким образом?»)

14) Там, где близ поверхности есть хотя бы небольшое количество меди, обязательно найдется и малахит. [ там, (где…), … ]. (придаточное места, вопрос «где?»)

15) Река так блестит и сверкает на солнце, что глазам было больно. [  так…  ], (что…). (придаточное образа действия,  вопрос «каким образом?»)

16) Легко работать, когда знаешь, что твой труд ценят.

[ … ], (когда…), (что…). Предложение с параллельным подчинением:

«когда знаешь» - придаточное условия (при каком условии?)

«что твой труд ценят» - это изъяснительное придаточное (что?)

17) Если рвёшь розы, думай о шипах! (если…), [ … ]!

(придаточное времени, «в какое время?»)

18) Не будьте равнодушны, ибо равнодушие смертоносно для души человека.

[  …  ], (ибо…). (придаточное причины, «почему?»)

19) Я убежден, что настоящая воспитанность проявляется, прежде всего, у себя дома, в своей семье, в отношениях со своими родными.

 [  …  ], (что…). (изъяснительное, вопрос «в чем?»)

20) Знания, которые не пополняются ежедневно, убывают с каждым днем.

[  …, (которые…), … ].(определительное придаточное, вопрос «какие?»)

В ТАКИХ РЕЧЕННЯХ Є ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ:

      2, 3, 5, 6, 7, 8, 9  

__

   2. У ній всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших.  

   3. Дивуєшся дорогоцінності нашої мови: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли.  

   5. Пригадаймо такі слова, як „оксамит”, „перли”, „намисто”, „рушник”, „хустка”, „знамено”.  

   6. Кожне слово має свій сенс, свою красу.  

   7. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як „світанок”, „сонячний промінь”, „веселий струмок”, „голуба далечінь”, „блакитна високість”...  

   8. А скільки таких слів існує, і за кожним глибина, суть і краса!  

   9. Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком.