ще тільки вчора сонце пригрівало, як влітку. а вже сьогодні вранці в моє місто прийшла чарівна осінь. дерева змінили своє зелене вбрання на жовте і оранжеве. у парку стало дуже красиво. там всі доріжки і стежини усипані опалим кленовим листочками. мені подобається їх збирати і робити гарні букети!
вранці, коли я йду в школу, на вулиці холодно, а вдень сонечко зігріває місто. погода восени мінлива. те йде дощик, то супляться хмари, то знову визирає сонечко. осінь щороку буває різна. вона може бути похмурою, теплою чи яскравою.
у вересні ще тепло, дме теплий ласкавий вітер, зовсім як в серпні. листя з дерев ще не опадає, а радує око різними кольорами. птахи в цей час починають готуватися до перельоту в теплі краї. ще в середині вересня настає бабине літо, коли тепло, як влітку.у жовтні все листя з дерев опадає на землю і дерева стоять голими. місто спорожніло без пташок, які полетіли на зимівлю на південь. починаються дощі і грози. на вулиці часто дме холодний і пронизливий вітер.
у листопаді бувають морозні дні, іноді навіть випадає перший сніг. на вулиці рано темніє. птахи, що залишилися в місті, можуть залишитися без їжі. тому треба підгодовувати пташок і робити для них годівниці. годівниці для пташок можна повісити на вікно або на дерева у дворі. як же весело дивитися, як птахи клюють хлібні крихти і зерна!
я люблю осінь, яка настала в моєму місті. місто стає казковим, двір покритий опалим листям. осінь оздоблює листя в різні кольори. зустрічаються листя жовтого, червоного, кольорів. ще мені подобається чути хрускіт опалого листя під ногами. восени я збираю опале листя і засушую його. разом з вчителькою ми робимо красиві вироби з них. осінь в моєму місті – це золота пора!
Часто-густо психологи проводять дослідження стосовно того, яка професія пасує до певного характеру. Складно уявити собі флегматичного тамаду чи гіперактивну особу, що займається нудною паперовою працею. Окрім людини зі сталевою волею, мало хто може обійняти професію, яка стоїть поперек горлянки. Тай навіщо? Праці на землі удосталь, вистачить усім, якщо орієнтуватися не на примхи, підсилені лінощами, а на справжнє покликання. Тобто, звісно, професія залежить від характеру, бо ж, за винятком екстрених ситуацій, ми маємо право вибору і наш вибір часто говорить за нас сам.
ответ:
ще тільки вчора сонце пригрівало, як влітку. а вже сьогодні вранці в моє місто прийшла чарівна осінь. дерева змінили своє зелене вбрання на жовте і оранжеве. у парку стало дуже красиво. там всі доріжки і стежини усипані опалим кленовим листочками. мені подобається їх збирати і робити гарні букети!
вранці, коли я йду в школу, на вулиці холодно, а вдень сонечко зігріває місто. погода восени мінлива. те йде дощик, то супляться хмари, то знову визирає сонечко. осінь щороку буває різна. вона може бути похмурою, теплою чи яскравою.
у вересні ще тепло, дме теплий ласкавий вітер, зовсім як в серпні. листя з дерев ще не опадає, а радує око різними кольорами. птахи в цей час починають готуватися до перельоту в теплі краї. ще в середині вересня настає бабине літо, коли тепло, як влітку.у жовтні все листя з дерев опадає на землю і дерева стоять голими. місто спорожніло без пташок, які полетіли на зимівлю на південь. починаються дощі і грози. на вулиці часто дме холодний і пронизливий вітер.
у листопаді бувають морозні дні, іноді навіть випадає перший сніг. на вулиці рано темніє. птахи, що залишилися в місті, можуть залишитися без їжі. тому треба підгодовувати пташок і робити для них годівниці. годівниці для пташок можна повісити на вікно або на дерева у дворі. як же весело дивитися, як птахи клюють хлібні крихти і зерна!
я люблю осінь, яка настала в моєму місті. місто стає казковим, двір покритий опалим листям. осінь оздоблює листя в різні кольори. зустрічаються листя жовтого, червоного, кольорів. ще мені подобається чути хрускіт опалого листя під ногами. восени я збираю опале листя і засушую його. разом з вчителькою ми робимо красиві вироби з них. осінь в моєму місті – це золота пора!
1) А.
2) А.
3) А.
4) В.
5) Г.
6) В.
7)
1. Г.
2. В.
3. Б.
8)
1. Г.
2. В.
3. А.
9)
1. Г.
2. А.
3. В.
10) 3.
11) 1.
12)
Часто-густо психологи проводять дослідження стосовно того, яка професія пасує до певного характеру. Складно уявити собі флегматичного тамаду чи гіперактивну особу, що займається нудною паперовою працею. Окрім людини зі сталевою волею, мало хто може обійняти професію, яка стоїть поперек горлянки. Тай навіщо? Праці на землі удосталь, вистачить усім, якщо орієнтуватися не на примхи, підсилені лінощами, а на справжнє покликання. Тобто, звісно, професія залежить від характеру, бо ж, за винятком екстрених ситуацій, ми маємо право вибору і наш вибір часто говорить за нас сам.