Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.
Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.
Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.
Аскольдова могила. Аскольдова могила – місце поховання Київського князя Аскольда, вбитого зі своїм братом Диром в 882 роді за наказом князя Олега, котрий прибув з Новгорода. Аскольд і Дир вважаються нащадками князя Кия, засновника Києва, хоча окремі дослідники це заперечують.
До поховання Аскольда це місце називалось Угорським урочищем. Згодом над могилою Аскольда було збудовано дерев'яну церкву Святого Миколая, бо таке ім'я, охрестившись, прийняв Аскольд. Церкву добудовували і перебудовували, входила юна до складу Микільсько-Пустинного монастиря. Навколо церкви оформився цвинтар, де хоронили відомих людей - державних і громадських діячів, вчених і митців. Заключним було поховання в січні 1918 року: цих останніх почестей удостоїлись київські студент і гімназисти; котрі полягли в бою під Кругами, намагаючись спинити більшовицьку навалу.
Ще у 1810 році на Аскольдовій могилі замість дерев'яної було збудовано круглу муровану церкву, яка простояла до 30-х років двадцятого століття, поки комуністичні власті Києва не перетворили її в парковий павільйон, водночас вони знищили цвинтар...
Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.
Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.
Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.
Объяснение:
Аскольдова могила. Аскольдова могила – місце поховання Київського князя Аскольда, вбитого зі своїм братом Диром в 882 роді за наказом князя Олега, котрий прибув з Новгорода. Аскольд і Дир вважаються нащадками князя Кия, засновника Києва, хоча окремі дослідники це заперечують.
До поховання Аскольда це місце називалось Угорським урочищем. Згодом над могилою Аскольда було збудовано дерев'яну церкву Святого Миколая, бо таке ім'я, охрестившись, прийняв Аскольд. Церкву добудовували і перебудовували, входила юна до складу Микільсько-Пустинного монастиря. Навколо церкви оформився цвинтар, де хоронили відомих людей - державних і громадських діячів, вчених і митців. Заключним було поховання в січні 1918 року: цих останніх почестей удостоїлись київські студент і гімназисти; котрі полягли в бою під Кругами, намагаючись спинити більшовицьку навалу.
Ще у 1810 році на Аскольдовій могилі замість дерев'яної було збудовано круглу муровану церкву, яка простояла до 30-х років двадцятого століття, поки комуністичні власті Києва не перетворили її в парковий павільйон, водночас вони знищили цвинтар...