Тендітні квіти конвалії схожі на дзвіночки або на чепурні капелюшки. Вони неначе висять на тоненьких мотузочках, прив'язаних до головної стеблини. Квітки мають білосніжний колір. Вони дуже ніжні, свіжі та по-весняному радісні.
А листя конвалії має овальну форму. Воно яскраво-зелене, блискуче та гладеньке. Малесенькі квіточки конвалії визирають з-під великого листя, яке неначе захищає їх від весняних дощів.
Я дуже люблю квіти,і конвалія – одна з моїх найулюбленіших. Як може не подобатися її стрункий схилений стан, увішаний ніжними білими дзвіночками? Велике, мов долоня, гладеньке зелене листя с рівненькими тонкими прожилками? Конвалія загортається в них, ніби сором’язлива дівчина. А який чудовий аромат вона має! Мені подобається милуватися, як краплі вранішньої роси легко збігають по зігнутій стеблині конвалії та падають долу.
Друг усім — нічий друг.
Аристотель
Обов'язок! Ти величне, велике слово. Це саме те велике, що підносить людину над самою собою.
Кант
Приховуючи істину від друзів, кому та відкриєшся?
Козьма Прутков
Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування.
А. де Сент-Екзюпері
Честь не можна відняти, її можна втратити.
А. Чехов
Чесність помирає, коли продається.
Ж. Санд
Що таке друг? Обраний нами родич.
К. Гельвеціп
Я не потребую друга, який, в усім зі мною згоджуючись, змінює зі мною погляди, киваючи головою, адже тінь те ж саме робить краще.
Плутарх
...Не забувай, ти завжди відповідаєш за всіх, кого приручив.
А. де Сент-Екзюпері
Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.
Українське прислів’я
Тендітні квіти конвалії схожі на дзвіночки або на чепурні капелюшки. Вони неначе висять на тоненьких мотузочках, прив'язаних до головної стеблини. Квітки мають білосніжний колір. Вони дуже ніжні, свіжі та по-весняному радісні.
А листя конвалії має овальну форму. Воно яскраво-зелене, блискуче та гладеньке. Малесенькі квіточки конвалії визирають з-під великого листя, яке неначе захищає їх від весняних дощів.
Я дуже люблю квіти,і конвалія – одна з моїх найулюбленіших. Як може не подобатися її стрункий схилений стан, увішаний ніжними білими дзвіночками? Велике, мов долоня, гладеньке зелене листя с рівненькими тонкими прожилками? Конвалія загортається в них, ніби сором’язлива дівчина. А який чудовий аромат вона має! Мені подобається милуватися, як краплі вранішньої роси легко збігають по зігнутій стеблині конвалії та падають долу.