Имові канікули – це чарівний час. Передноворічний настрій і очікування чуда обов’язкові супутники цих канікул. Усюди білосніжний і хрусткий, немов свіжоспечені вафлі, сніг, сама природа начебто завмерла чекаючи чарівництваЗимові канікули самі довгі в навчальному році, але я однаково намагався не втрачати ні секунди вільного часуРанком мама кормила мене смачними млинцями з малиновим варенням і наливала чашку смачного гарячого чаю на травах, аромат цих трав і допомагав мені до кінця прокинутися. Звичайно, без зарядки не проходить жоден день мого життя, тому перед сніданком обов’язково було виконано трохи фізкультурних вправМайже щодня ми із друзями ходили на ковзанку, де дуже весело проводили час. Там же ми задерикувато грали в сніжки, закидаючи один одного невеликими грудочками м’якого снігу
Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.
