Написати твір міркування на тему "Людина без культури як птиця без крил" у мене аргументи є, але ніяк не можу знайти доведення. А як ми знаємо то доведення повинно бути з літератури чи з історії. А я таких не можу знайти...((

1. Закрався вечір, одшуміла праця.

2. На поле синєє вечірній пав туман, над річкою пливуть його мінливі тіні.

3. Дугою вудлище зігнулись ліщинове, дзвенить, немов струна, прозора волосінь, вода кругом іде.

4. Стрибають, циркають і квокчуть між кущами дрозди, шовкова рунь прослалась по ланах. Повітря — тихий мед, гаї — барвисті плями

5. Чекає ратая, паруючи, чорнозем,

Фіалки молоді старий ворушать лист,

Діброви тягнуться в обійми першим грозам, Чиряток-свистунків дзвінчастий ллється свист, Жагучі коні ржуть, і соком срібно-сльозим Берези капають...

6. Я пам'ятаю, йшла весна, Своїм походом смілим,

І по саду лилась вонаКвіток зеленим пилом... 7. Вона казала:" кожне слово Людську історію чудово,

Як чиста крапля, відбива".

8. —"Я пам'ятаю, в юності моїй,

Ми завжди проводжали рік старий Гучними пострілами із рушниці"— Казав Денис, що так воно годиться.

9. Білі мухи налетіли, Все подвір'я стало біле.

10. Нараз, майнуло щось попід стіною,

Почулись кроки, чийсь усатий вид заглянув у вікно...

11. Що ж, признаюсь, люблю я здавна Київ, Любов'ю теплою...

(З тв. М.Рильського).

12. Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.

Одного разу зі мною стався повчальний випадок, після якого мені довелося зробити важливі висновки. На літніх канікулах мої бабуся і дідусь вирішили відправитися на прогулянку в ліс. Вони живуть в своєму будинку, а недалеко тече велика річка і стоїть зелений ліс. Я пішла з ними. Ми довго ходили по лісовим стежкам, було тепло, бабуся розповідала цікаві історії, а дідусь красиво свистів. Він обіцяв, що колись навчить і мене так свистіти. Скоро я сказала, що втомилася і бабуся дістала зі своєї похідної сумки покривало і простелила на зелену травичку. Ми влаштували пікнік.

Объяснение:

Надеюсь подойдёт )