Кожна освідчена людина знає,що в основі дружби лежить рівність.Справжня дружба складається із взаємної підтримки,розуміння оде одного-це коли ти чесно сам собі кажеш,що дійсно підтримуєш і розумієш свого друга,ви з ним абсолютно рівні,ти завжди пам'ятаєш про нього не лише в його присутності,але й тоді коли його немає поряд.Друг,на мій погляд це та людина ,яка завжди знає ,що вона тобі потрібна. У побуті існує думка,що друг пізнається в біді .Але мені здається,що до цього треба додати(або краще взагалі змінити),що друг пізнається в радості.Ось,наприклад ,якщо в твоїй сім'ї недай Боже трапилось якесь лихо,то будь-яка людина,навідь малознайома тобі до Чи не так?А якщо ти давно мріяв про,скажімо,комп'ютер,і нарешті тобі його купили,чи кожен за тебе буде радий? Саме з цього і випливає що друг пізнається не тільки в горі ,а ще й у радості. Я завжди кажу правду в очі другові. Я без вагань можу віддати життя за свого друга.І чітко усвідомлюю,що справжнє кохання ,на жаль зустрічається дуже рідко,але справжня дружба не рідше,тому її треба цінувати й берегти. В Дружбі між людьми повинна бути підтримка,а не взамовиручка один одному. І ще одне:давайте на все життя запам'ятаємо слова Г.Адамса:"Мати в житті одного друга-вже багато,двох-забагато,трьох-неможливо".
Кожна освідчена людина знає,що в основі дружби лежить рівність.Справжня дружба складається із взаємної підтримки,розуміння оде одного-це коли ти чесно сам собі кажеш,що дійсно підтримуєш і розумієш свого друга,ви з ним абсолютно рівні,ти завжди пам'ятаєш про нього не лише в його присутності,але й тоді коли його немає поряд.Друг,на мій погляд це та людина ,яка завжди знає ,що вона тобі потрібна.
У побуті існує думка,що друг пізнається в біді .Але мені здається,що до цього треба додати(або краще взагалі змінити),що друг пізнається в радості.Ось,наприклад ,якщо в твоїй сім'ї недай Боже трапилось якесь лихо,то будь-яка людина,навідь малознайома тобі до Чи не так?А якщо ти давно мріяв про,скажімо,комп'ютер,і нарешті тобі його купили,чи кожен за тебе буде радий? Саме з цього і випливає що друг пізнається не тільки в горі ,а ще й у радості.
Я завжди кажу правду в очі другові. Я без вагань можу віддати життя за свого друга.І чітко усвідомлюю,що справжнє кохання ,на жаль зустрічається дуже рідко,але справжня дружба не рідше,тому її треба цінувати й берегти.
В Дружбі між людьми повинна бути підтримка,а не взамовиручка один одному.
І ще одне:давайте на все життя запам'ятаємо слова Г.Адамса:"Мати в житті одного друга-вже багато,двох-забагато,трьох-неможливо".