Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
Відповідь:
я думаю, що потрібно вказати яким утворене кожне із вказаних слів:
калиновий - суфіксальний б (додавання суфікса до основи калина)
солов"ївний - суфіксальний б (додавання суфіксу)
прегарний - префіксальний б утворення (додаваня префікса пре- )
прилетіти - префіксальний б (додавання префікса при-)
намір - думаю, що це утворення слова за домопогою основоскладання або словоскладання ( мати "на мірі")
міць - думаю, що це безафіксний (або безсуфіксний б - усічення твірної основи (міц-ний)
добродій - основоскладання або словоскладання (добро діяти)
життєлюб - основоскладання (життя любити)
чорнобривець - основоскладання (чорні брови)
минуле - морфолого-синтаксичний б утворення (тобто шляхом переходу однієї частини мови в іншу) - перехід прикметника в іменник
Пояснення:
Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
Объяснение: