Відомим майстром пейзажу, російським і українським живописцем вважається Васильківський Сергій Іванович. Закінчили з високими досягненнями Академію мистецтв, він отримав дозвіл на подорож в інші країни. Він побував у Німеччині, Англії, Африці, Іспанії, Італії, деякий час жив у Франції. Але більшість його картин присвячено рідних місць. Одним з яскраво-пам’ятних творів є полотно “Козача левада”.
На картині зображено найбільш типовий вид для його рідної України. Високі могутні дерева, безкраї поля і просторі луки, порослі густою травою. Невелике озерце води, біля якого стоять два потужних вола. Один світло-сірого кольору, а другий рудий.
Трохи позаду них, з правого боку, під темним віковим деревом видно силуети людей. Вони доглядають за своїм достоїнством. Адже в той час, воли вважалися символом достатку в родині, так як за до них оброблялася земля. Автор у своїй картині навіть відсунув людини на задній план, показавши таким чином, що тварина важливіше. Воно з самого дитинства і до смерті завжди було поруч з людиною.
Також художник нарівні з волами показав краси тодішній природи. Гарне світле небо вкрите легкими хмарами і сонячним світлом. Могутній густий ліс злегка прикритий туманом. Гарна густа трава на полях. Все це показує любов автора до своєї Батьківщини. З яким трепетом і ніжність промальовані всі деталі. Все яскраве і реалістичне. В наш час важко знайти таку, не займану часом, красу.
Объяснение:
Відомим майстром пейзажу, російським і українським живописцем вважається Васильківський Сергій Іванович. Закінчили з високими досягненнями Академію мистецтв, він отримав дозвіл на подорож в інші країни. Він побував у Німеччині, Англії, Африці, Іспанії, Італії, деякий час жив у Франції. Але більшість його картин присвячено рідних місць. Одним з яскраво-пам’ятних творів є полотно “Козача левада”.
На картині зображено найбільш типовий вид для його рідної України. Високі могутні дерева, безкраї поля і просторі луки, порослі густою травою. Невелике озерце води, біля якого стоять два потужних вола. Один світло-сірого кольору, а другий рудий.
Трохи позаду них, з правого боку, під темним віковим деревом видно силуети людей. Вони доглядають за своїм достоїнством. Адже в той час, воли вважалися символом достатку в родині, так як за до них оброблялася земля. Автор у своїй картині навіть відсунув людини на задній план, показавши таким чином, що тварина важливіше. Воно з самого дитинства і до смерті завжди було поруч з людиною.
Також художник нарівні з волами показав краси тодішній природи. Гарне світле небо вкрите легкими хмарами і сонячним світлом. Могутній густий ліс злегка прикритий туманом. Гарна густа трава на полях. Все це показує любов автора до своєї Батьківщини. З яким трепетом і ніжність промальовані всі деталі. Все яскраве і реалістичне. В наш час важко знайти таку, не займану часом, красу.