Сьогодні йшла зі школи і почула як малеча питала у дорослих, навіщо потрібно захищати пташок зимою. Питання було запитано із риторичним нахилом,як мені здалося, тому що кожен із людей знає, що ми частина природи, які повинні підтримувати один одного, особливо тварин та пташок. Жінка, до якої було поставлено запитання про пташок, здивувала мене до глибини душі,як можно було сказати маленьким дітям :"Можно пташок взагалі не захищати, самі за себе потурбуються!" Після відповіді, на мій погляд, дуже байдужої жіночки,я почала думати про те, що в нашому світі, як це було не приємно, але є люди, які не допомагають пташкам. Але чому? Можливо, тому що, у людей не має часу, або грошей, можливо бажання. Насправді, це страшно, усвідомлювати, що люди, які нас оточують такі злі та неприхильні до корисних до добрих справ. Пташки- це свобода, символ людей, яких ми люди повинні оберігати. Особливо в зимку ми повинні їх захищати, адже зима люта та холодна пора року. Тому, ми повинні дарувати тепло птицям. Отже, я думаю, що обов'язок людей підтримувати все живе на планеті, особливо пташок - символ натхнення, надії на світле майбутнє! Будь ласка,якщо у вас є хвилинка вільного часу, зробіть кормушки та насипте птицям їжі, робіть добрі справи! Я впевнена, після такої справи, птиці вам будуть дякувати!
Проект Великого міського театру, так колись називався Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, розробив талановитий польський архітектор Зигмунд Горголевський. Будівництво почалось у червні 1897 року, а 4 жовтня 1900 року відбулась перша оперна вистава.
Будівля призначена для проведення вистав. Зала глядачів може умістити 1002 особи, вона побудована у вигляді ліри, чотири яруси якої мають 44 ложі для глядачів.
Основою фасаду є складний портик, його ще називають парковий павільйон з колонадою. Він упирається на колони та потрійну аркаду на колонах, утворену рядом арок. Головний фасад має розділений горизонтальним муруванням перший ярус. У його нішах розташовані три входи. На краях другого ярусу головного фасаду розміщені дві сидячі алегоричні статуї: зліва жінка з маскою уособлює комедію, справа жінка з ножем – трагедію.
Це місце має досить багато відвідувачей,адже через таку красу просто не можливо пройти повз.
Питання було запитано із риторичним нахилом,як мені здалося, тому що кожен із людей знає, що ми частина природи, які повинні підтримувати один одного, особливо тварин та пташок. Жінка, до якої було поставлено запитання про пташок, здивувала мене до глибини душі,як можно було сказати маленьким дітям :"Можно пташок взагалі не захищати, самі за себе потурбуються!"
Після відповіді, на мій погляд, дуже байдужої жіночки,я почала думати про те, що в нашому світі, як це було не приємно, але є люди, які не допомагають пташкам. Але чому? Можливо, тому що, у людей не має часу, або грошей, можливо бажання. Насправді, це страшно, усвідомлювати, що люди, які нас оточують такі злі та неприхильні до корисних до добрих справ.
Пташки- це свобода, символ людей, яких ми люди повинні оберігати. Особливо в зимку ми повинні їх захищати, адже зима люта та холодна пора року. Тому, ми повинні дарувати тепло птицям.
Отже, я думаю, що обов'язок людей підтримувати все живе на планеті, особливо пташок - символ натхнення, надії на світле майбутнє!
Будь ласка,якщо у вас є хвилинка вільного часу, зробіть кормушки та насипте птицям їжі, робіть добрі справи! Я впевнена, після такої справи, птиці вам будуть дякувати!
Проект Великого міського театру, так колись називався Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, розробив талановитий польський архітектор Зигмунд Горголевський. Будівництво почалось у червні 1897 року, а 4 жовтня 1900 року відбулась перша оперна вистава.
Будівля призначена для проведення вистав. Зала глядачів може умістити 1002 особи, вона побудована у вигляді ліри, чотири яруси якої мають 44 ложі для глядачів.
Основою фасаду є складний портик, його ще називають парковий павільйон з колонадою. Він упирається на колони та потрійну аркаду на колонах, утворену рядом арок. Головний фасад має розділений горизонтальним муруванням перший ярус. У його нішах розташовані три входи. На краях другого ярусу головного фасаду розміщені дві сидячі алегоричні статуї: зліва жінка з маскою уособлює комедію, справа жінка з ножем – трагедію.
Це місце має досить багато відвідувачей,адже через таку красу просто не можливо пройти повз.