Объяснение:Це питання дуже актуальне в наш час.Все залежить від окремого регіону,і взагалі-від кожної окремої людини.
Багато років наша країна вважалась не окремою,самостійною державою.
Буремним та довгим виявився шлях до прийняття своєї ж рідної мови.
Накладання заборон на твори українських митців,переслідування новацій в мистецтві,вільної думки-все це породило атрофію українського патріотизму.
Будь яке дослідження треба починати з питання "чому?",тобто з історії українського суспільства,але навіть при наявності усіх історичних фактів,
ваше питання постає у теперешньому часі,і треба,все ж таки,обернутися до нашого сучасного народу та зрозуміти чому більшість відсотків українців не поважають свою країну ,шукають щастя на чужині,з легкістю забувають рідну землю-адже вся відповідальність за майбутнє нації,країни.дітей лягає тільки на нас самих.
Мова-вагомий чинник українського суспільства.Зараз деякі реформи вимагають формувати компетентності щодо спілкування державною мовою у повсякденні.І це правильно,більш того,якщо б у Криму чи на Донеччині люди розмовляли українською мовою так,як у Львові або в Тернополі,то не яка б країна світу не змогла відібрати у нас ці землі,тому що коли людина на одній мові спілкується,кохає,думає і ,взагалі,- живе,то ніяка чужина не потрібна.
Поки що нам важко відійти від російської мови,бо все починається зі школи,яка вчила нас не на рідній мові,вчила за радянськими підручниками.
Тільки нещодавно наші сучасні школи почали навчатися за новими стандартами НуШ(НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА) і нам залишається тільки сподіватися,що наші діти подолають усі мовні перешкоди на шляху до об'єднання українського суспільства.
ответ: нажаль,ні
Объяснение:Це питання дуже актуальне в наш час.Все залежить від окремого регіону,і взагалі-від кожної окремої людини.
Багато років наша країна вважалась не окремою,самостійною державою.
Буремним та довгим виявився шлях до прийняття своєї ж рідної мови.
Накладання заборон на твори українських митців,переслідування новацій в мистецтві,вільної думки-все це породило атрофію українського патріотизму.
Будь яке дослідження треба починати з питання "чому?",тобто з історії українського суспільства,але навіть при наявності усіх історичних фактів,
ваше питання постає у теперешньому часі,і треба,все ж таки,обернутися до нашого сучасного народу та зрозуміти чому більшість відсотків українців не поважають свою країну ,шукають щастя на чужині,з легкістю забувають рідну землю-адже вся відповідальність за майбутнє нації,країни.дітей лягає тільки на нас самих.
Мова-вагомий чинник українського суспільства.Зараз деякі реформи вимагають формувати компетентності щодо спілкування державною мовою у повсякденні.І це правильно,більш того,якщо б у Криму чи на Донеччині люди розмовляли українською мовою так,як у Львові або в Тернополі,то не яка б країна світу не змогла відібрати у нас ці землі,тому що коли людина на одній мові спілкується,кохає,думає і ,взагалі,- живе,то ніяка чужина не потрібна.
Поки що нам важко відійти від російської мови,бо все починається зі школи,яка вчила нас не на рідній мові,вчила за радянськими підручниками.
Тільки нещодавно наші сучасні школи почали навчатися за новими стандартами НуШ(НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА) і нам залишається тільки сподіватися,що наші діти подолають усі мовні перешкоди на шляху до об'єднання українського суспільства.