У сучасному Ніжині встановлено дуже багато (близько чверті сотні) пам'ятників і пам'ятних знаків, причому традиції їх спорудження в місті сягають ще позаминулого, XIX століття.
Са́ме Ніжин може похвалитися першим за часом створення не лише в Україні, а й у тодішній Російській імперії та в цілому світі пам'ятником видатному українському і російському письменнику Миколі Гоголю (1881), який навчався в місті.
У Ніжині встановлено пам'ятники багатьом славетним уродженцям та діячам української історії та культури, життя та діяльність яких пов'язані з містом — Т. Г. Шевченку, М. Заньковецькій, Ю. Лисянському, Б. Хмельницькому.
У місті встановлено низку пам'ятників і обелісків на братських могилах на честь визволителів міста від німецьких окупантів у Велику Вітчизняну війну:
погруддя адвоката Якова Батюка, який, будучи сліпим, під час гітлерівської окупації в місті очолював підпільну комсомольську організацію (посмертно йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу) на вулиці його імені;пам'ятник льотчиці Любові Губиній, уродженці Ніжина, яка загинула в повітряному бою 1943 року, на вулиці М. Гоголя;обеліск на могилі Героя Радянського Союзу С. П. Мохового і поруч — пам'ятник-танк Т-70 на честь гвардії майора І. Л. Хайтовича на вулиці Т. Шевченка;обеліски на братських могилах загиблих воїнів ВВВ.
Вже за незалежності (від 1991 року) споруджено пам'ятні знаки на честь трагічних подій недавньої національної історії — меморіал воїнів-афганців Ніжинщини, пам'ятник «Дзвони Чорнобиля». пам'ятний знак Жертвам Голодомору та політичних репресій.
Також у Ніжині встановлено дуже оригінальний пам'ятник місцевій «знаменитості» — ніжинському огірку.
Чарівним є місяць листопад. Коли зима повільно входить у власні права. Лише тонкі та проникливі душею люди можуть зрозуміти всю красу та велич цього перехідного стану природи. Осінь-це пора відпочинку. Відпочивають безмежні лани,налиті багряною глазуррю.Відпочивають дерева,про прекрасні шати яких тепер нагадують густі дими багаття. Відпочиває й натомлена літньою клопіткою працею душа людська. Небо тягнеться сірим монотонним простирадлом аж до самого піднебесся. Та,знаєте,є щось прекрасне у цій однотонності. Я люблю осінь! Люблю кожен яскравий,неповторний момент цієї чаівно-таємничої пори. Люблю гуляти осіннім лісом,насолоджуючись кожною хвилиною своєї юні,вдихаюче сире повітря із запахом моху та прілого листя. Саме ця пора дає нам зрозуміти всю красу свого життя. Надихає творити щось нове та прекрасне. Осінь-це найкраща пора для творчості,для нових починань.
У сучасному Ніжині встановлено дуже багато (близько чверті сотні) пам'ятників і пам'ятних знаків, причому традиції їх спорудження в місті сягають ще позаминулого, XIX століття.
Са́ме Ніжин може похвалитися першим за часом створення не лише в Україні, а й у тодішній Російській імперії та в цілому світі пам'ятником видатному українському і російському письменнику Миколі Гоголю (1881), який навчався в місті.
У Ніжині встановлено пам'ятники багатьом славетним уродженцям та діячам української історії та культури, життя та діяльність яких пов'язані з містом — Т. Г. Шевченку, М. Заньковецькій, Ю. Лисянському, Б. Хмельницькому.
У місті встановлено низку пам'ятників і обелісків на братських могилах на честь визволителів міста від німецьких окупантів у Велику Вітчизняну війну:
погруддя адвоката Якова Батюка, який, будучи сліпим, під час гітлерівської окупації в місті очолював підпільну комсомольську організацію (посмертно йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу) на вулиці його імені;пам'ятник льотчиці Любові Губиній, уродженці Ніжина, яка загинула в повітряному бою 1943 року, на вулиці М. Гоголя;обеліск на могилі Героя Радянського Союзу С. П. Мохового і поруч — пам'ятник-танк Т-70 на честь гвардії майора І. Л. Хайтовича на вулиці Т. Шевченка;обеліски на братських могилах загиблих воїнів ВВВ.Вже за незалежності (від 1991 року) споруджено пам'ятні знаки на честь трагічних подій недавньої національної історії — меморіал воїнів-афганців Ніжинщини, пам'ятник «Дзвони Чорнобиля». пам'ятний знак Жертвам Голодомору та політичних репресій.
Також у Ніжині встановлено дуже оригінальний пам'ятник місцевій «знаменитості» — ніжинському огірку.
Осінь-це пора відпочинку. Відпочивають безмежні лани,налиті багряною глазуррю.Відпочивають дерева,про прекрасні шати яких тепер нагадують густі дими багаття. Відпочиває й натомлена літньою клопіткою працею душа людська.
Небо тягнеться сірим монотонним простирадлом аж до самого піднебесся. Та,знаєте,є щось прекрасне у цій однотонності. Я люблю осінь! Люблю кожен яскравий,неповторний момент цієї чаівно-таємничої пори. Люблю гуляти осіннім лісом,насолоджуючись кожною хвилиною своєї юні,вдихаюче сире повітря із запахом моху та прілого листя.
Саме ця пора дає нам зрозуміти всю красу свого життя. Надихає творити щось нове та прекрасне. Осінь-це найкраща пора для творчості,для нових починань.