Осінь..прохолодна...заворожуюча і відночас сіра і пуста Отак кожного дня прокидаєшся..дивишся за вікно і задумуєшся..як же набридла ця буденність і душевна пустота.Так саме ДУШЕВНА пустота А знаєте чому вона виникає? А тому що всі навколо зраджують і роблять боляче... Люди невже вам так приємно коли хтось страждає і "хворіє" іншими людьми? Настрашніша - "душевна хвороба".Коли ти весь час думаєш про людину любиш і водночас ненавидиш! Саме це називається пустотою...Так хочеться не хворіти цією пустотою... Любіть один одного .. даруйте позитивні емоції ..посмішки..дорожіть коханими та рідними... Ніколи не хворійте іншими..
Мені дуже подобається моя кімната. Вона затишна, тепла і світла, тому що в ній велике вікно. Мій письмовий стіл стоїть біля вікна. Коли я втомлююся, люблю дивитися у вікно на те, як гойдаються вершини дерев, кудись пливуть хмари, змінюються фарби на заході сонця. Поруч зі з голом – книжкова шафа. У ньому мої улюблені книги та іграшки: ведмедик, Знайка, Незнайка. Я з ними зараз не граю, і вони сумують. Напевно, згадують, як зовсім недавно я шила їм різні одяг, влаштовувала з мамою і сестричкою спектаклі. Навпаки шафи, біля протилежної стіни, стоїть моя ліжко. Це мій рожевий острів. Рожевий – тому що ліжко накрита рожевим покривалом. На цьому острові я, з подружками секретничають і мрію. А вночі на моєму чарівному острові мені сняться казкові сни. Я дуже люблю свою кімнату.
Отак кожного дня прокидаєшся..дивишся за вікно і задумуєшся..як же набридла ця буденність і душевна пустота.Так саме ДУШЕВНА пустота А знаєте чому вона виникає? А тому що всі навколо зраджують і роблять боляче...
Люди невже вам так приємно коли хтось страждає і "хворіє" іншими людьми? Настрашніша - "душевна хвороба".Коли ти весь час думаєш про людину любиш і водночас ненавидиш!
Саме це називається пустотою...Так хочеться не хворіти цією пустотою...
Любіть один одного .. даруйте позитивні емоції ..посмішки..дорожіть коханими та рідними...
Ніколи не хворійте іншими..
Я дуже люблю свою кімнату.