І. Напишіть роздум «Кого з літературних героїв я маю за зразок» з використанням речень, ускладнених однорідними членами. ІІ. Уведіть у текст:
а) однорідні члени речення, пов’язані сполучниковим зв’язком,
б) однорідні члени речення, пов’язані безсполучниковим зв’язком,
в) речення, у якому однорідні члени речення, пов’язані змішаним зв’язком,
г) однорідні члени речення, між якими єднальні смислові відношення,
ґ) однорідні члени речення, між якими протиставні смислові відношення,
д) однорідні члени речення, між якими розділові смислові відношення,
е) непоширений однорідний член речення,
є) поширений однорідний член речення,

Напроти кожного з уведених у текст елементів зробіть позначку на полі: а або б, в, г, ґ, д, е, є.

Наприклад.
Люблю тебе, моя ти пісне, і дякую за все. | а, г, є

Орієнтовний обсяг роботи: (0,5 – 1 ст.).
до ть
мені НА 9:00

Як не дивно, але в Одесі я був вперше. Хотілося за тих декілька днів не тільки подивитися місто і побувати у визначних місцях, а й відчути його ритм. Отож, вирішено, їду… Заходжу на сайт залізниці, бачу єдиний наявний плацкарт і швиденько його купляю. Коли повернусь точно не знаю, тому і зворотні квитки не беру. Як завжди, перед поїздкою я ознайомлююсь із статтями про місто. Читаю про визначні місця, куди можна і варто сходити. Та не зважаючи на прочитане, першим пунктом в списку були одеські катакомби, про них я знаю давно, бачив фото звідти, ну і певна річ хотілося там побувати. Та варто розпочати розповідь із самого початку.

А починалося все з пошуку «вписки», треба ж десь залишити речі, спати, їсти і таке інше. За порадою одного із одеських знайомих, ми зупинилися на території учбово-тренувальної бази «Скалодром» Альпіністського клубу «Одеса». Насправді чудове місце практично на березі Чорного моря. Тут є вся необхідна для проживання інфраструктура (туалет, душ, кухня), пляж, скелелазний стенд. Територія охороняється. Оплата за місце під намет сплачується за добу з чоловіка. Також ніби можна поселитися в номері гостьового будиночку. Ціни адекватні, загалом, рекомендую.

З місцем ночівлі визначилися, далі по плану море, а потім в місто.

Бабуся... Як прекрасно звучить це слово. У ньому відбиток вісімдесят одного року(напиши скільки років твоїй бабусі) прожитого мамою моєї неньки. Кожна зморшка змушує задуматись над долею бабусі. А скільки горя та бід відображає її сиве волосся, що, ніби срібний фонтан спадає на її плечі.Скільки тепла та любові до дітей та внуків у цієї старенької жінки. Скільки турботи заховано у її старечих зашкарубілих руках.  Здається, годинами можна слухати сумні та веселі розповіді з її життя. Все своє життя вона віддала для нас і наших батьків. Тож і ми повинні віддячити їй. Необов'язково робити великий подарунок чи ще щось, достатньо підійти і просто сказати:"Дякую". І ви побачите, як зволожаться її, сповнені любов'ю, очі. А на обличчі засяє усмішка.