Привіт, Сашко! Радий тебе бачити! - Привіт! Навзаєм! Як відпочив на канікулах? - Дуже добре! Ми з батьками їздили на тиждень у Карпати. Там так чудово! Я навчився кататися на лижах! - Молодець! Не страшно було? - Спочатку страшнувато. Схил такий довгий, хоч і не дуже крутий – для новачків. Мені допомагав молодий інструктор, і дуже швидко стало виходити! Було дуже весело. Ми майже не заходили до готельного номеру. Це були найкращі канікули в моєму житті! - Радий за тебе! Канікули взагалі не бувають поганими – можна відпочити від навчання, виспатися, зайнятися улюбленими справами. Я нарешті дочитав книгу, яку давно мріяв прочитати. - Згоден, бо щоб вивчити уроки, треба й так багато читати, часу на читання «для себе» не вистачає. А ти провів канікули вдома? - Так. На Різдво до нас приїздили дядько з тіткою та мій двоюрідний брат Іван, тож сумно не було. Але на наступних канікулах я б теж хотів кудись з’їздити. - Правильно! Так цікаво бувати в нових місцях! - Ще я помітив, що незважаючи на те, що на канікулах не треба вставати за будильником, я все одно прокидаюся рано, бо шкода часу на сон, коли можна робити те, що тобі подобається. - Це правильний підхід! А то буває, звикнеш довго спати на канікулах, потім важко знову вставати рано кожного ранку. - Ще мені подобається, коли на канікули не задають багато. Можна самому розпоряджатися вільним часом і підучити предмети, які знаєш не дуже добре. - Точно! Канікули – це здорово! Тепер можна й повчитися!
Недалеко от нашего дома виднелась река Белая. Я с нетерпением ожидал её вскрытия. В течение недели стояла оттепель. Дул сильный ветер с запада.Наконец пришёл этот желанный день. Я стоял на крыльце и жадно следил глазами за движением сплошной, бесконечной полосы синего тёмного льда. Далеко уплыла поперечная дорога, и какая-то несчастная чёрная корова бегала по ней. Стоявшие возле меня женщины сопровождали жалобными восклицаниями каждое неудачное движение бегающего животного. Вдруг две собаки показались на льду. Но их суетливые прыжки возбуждали не жалость, а смех окружающих. Все были уверены в их И действительно, скоро собаки перебрались на берег. Через час я увидел новую картину. Лёд трескался, ломался на отдельные глыбы. Большая затопляла меньшую, иногда поднималась одним краем вверх и долго плыла в таком положении. Некоторые льдины разбивались вдребезги
- Привіт! Навзаєм! Як відпочив на канікулах?
- Дуже добре! Ми з батьками їздили на тиждень у Карпати. Там так чудово! Я навчився кататися на лижах!
- Молодець! Не страшно було?
- Спочатку страшнувато. Схил такий довгий, хоч і не дуже крутий – для новачків. Мені допомагав молодий інструктор, і дуже швидко стало виходити! Було дуже весело. Ми майже не заходили до готельного номеру. Це були найкращі канікули в моєму житті!
- Радий за тебе! Канікули взагалі не бувають поганими – можна відпочити від навчання, виспатися, зайнятися улюбленими справами. Я нарешті дочитав книгу, яку давно мріяв прочитати.
- Згоден, бо щоб вивчити уроки, треба й так багато читати, часу на читання «для себе» не вистачає. А ти провів канікули вдома?
- Так. На Різдво до нас приїздили дядько з тіткою та мій двоюрідний брат Іван, тож сумно не було. Але на наступних канікулах я б теж хотів кудись з’їздити.
- Правильно! Так цікаво бувати в нових місцях!
- Ще я помітив, що незважаючи на те, що на канікулах не треба вставати за будильником, я все одно прокидаюся рано, бо шкода часу на сон, коли можна робити те, що тобі подобається.
- Це правильний підхід! А то буває, звикнеш довго спати на канікулах, потім важко знову вставати рано кожного ранку.
- Ще мені подобається, коли на канікули не задають багато. Можна самому розпоряджатися вільним часом і підучити предмети, які знаєш не дуже добре.
- Точно! Канікули – це здорово! Тепер можна й повчитися!
вскрытия. В течение недели стояла оттепель. Дул сильный ветер с запада.Наконец пришёл этот желанный день. Я стоял на крыльце и жадно следил
глазами за движением сплошной, бесконечной полосы синего тёмного льда.
Далеко уплыла поперечная дорога, и какая-то несчастная чёрная корова
бегала по ней. Стоявшие возле меня женщины сопровождали жалобными
восклицаниями каждое неудачное движение бегающего животного. Вдруг две
собаки показались на льду. Но их суетливые прыжки возбуждали не жалость,
а смех окружающих. Все были уверены в их И действительно,
скоро собаки перебрались на берег. Через час я увидел новую картину. Лёд
трескался, ломался на отдельные глыбы. Большая затопляла меньшую,
иногда поднималась одним краем вверх и долго плыла в таком положении.
Некоторые льдины разбивались вдребезги