Напишіть вільне есе про те, чи є душа в багах, бета-тестерах і кривих моментах; чи не втрачає сучасна людина зв’язок зі справжнім, непідробним - чистою природою, народними традиціями, живим, а не віртуальним спілкуванням.
тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з'являються тендітні квіти, чути спів це настала весна — найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу.
весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає весна — прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.
батьківська хата — це сховище найсокровенніших думок і переживань, місце відпочинку для душі та тіла, повне любові, поваги та затишку. хата дає людині не лише «дах над головою» і захист від фізичної загрози у вигляді стихійних сил, холоду, злочинців тощо, а й уособлює собою місце цілковитого спокою та комфорту в родинному колі.батьківська хата — це все те, згадки про що живуть і будуть вічно жити в наших серцях, символ тепла і надії, місце, де тебе завжди приймуть, заспокоють і вислухають. батьківська хата — це наші корні, наше гніздо, з якого ми починаємо свій довгий і тернистий шлях в світ.
ответ:
объяснение:
тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з'являються тендітні квіти, чути спів це настала весна — найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу.
весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає весна — прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.
а весна іде, як фея,
в чарах шуму і пісень,
біла, біла, як лілея,
в квітах яблунь і вишень.
батьківська хата — це сховище найсокровенніших думок і переживань, місце відпочинку для душі та тіла, повне любові, поваги та затишку. хата дає людині не лише «дах над головою» і захист від фізичної загрози у вигляді стихійних сил, холоду, злочинців тощо, а й уособлює собою місце цілковитого спокою та комфорту в родинному колі.батьківська хата — це все те, згадки про що живуть і будуть вічно жити в наших серцях, символ тепла і надії, місце, де тебе завжди приймуть, заспокоють і вислухають. батьківська хата — це наші корні, наше гніздо, з якого ми починаємо свій довгий і тернистий шлях в світ.