Напишіть власне висловлення на тему: «Майбутній фах потрібно вибирати за престижністю чи за покликанням?»
Прочитайте текст, викладіть ваш погляд на цю проблему.
Текст. Професії бувають престижними й не дуже. Не дивно, що батьки часто
намагаються переконати свою дитину йти навчатися на конкретний факультет
університету, хоч їхня дитина того не хоче. Усе ж таки майбутній фах потрібно
вибирати за престижністю чи за покликанням?
Використовуйте поданий алгоритм. Подана структура – це певний план, за
яким ви напишете ваше висловлення.
1. Теза.
2. Аргументи (два або три).
3. Один приклад із художнього твору, іншого виду мистецтва.
4. Один приклад з історії, з суспільно-політичного або власного життя.
5. Висновок.

 народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

   Виконаємо це завдання так:
   ⇒ Спочатку слід позначити прикметники. 
   От стеляться розложисті, як скатерть, зелені (прикметник) левади. Подекуди розкидані круглі (прикметник) кущі верболозу. М’які (прикметник) зелені (прикметник) береги обгорнули з обох боків невеличку (прикметник)  річку Раставицю. Там далі вона повилася між високими (прикметник) вербами.
    ПРИКМЕТНИКИ підкреслюються хвилястою лінією і виступають у речення означеннями.
   ⇒ Визначимо грамат.основу 3го речення: Мякі зелені береги (що? підмет, вираж іменником)  обгорнули (що зробили? присудок, вираж. дієсловом) з обох боків невеличку річку Раставицю.
() - підмет
(=) - присудок