Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Мій улюблений вид спорту - гімнастика. Змалечку я зачаровано дивилась виступи олімпійців та мріяла навчитись робити так само. Є спортивна та художня гімнастика. Але найбільше мені імпонує художня, у якій спортсмени виступають під музику з різними предметами. Це виглядає дійсно красиво та граціозно.
Мої улюблені гімнастки - це Ганна Безсонова, Катерина Серебрянська та Аліна Максименко. Я пишаюсь наполегливістю, силою та витримкою дівчат, які зуміли досягти таких висот у спорті. Гімнастки дуже стрункі. Вони, наче берізки, вигинаються, виконуючи різноманітні вправи. Це виглядає неповторно! Ось чому я люблю гімнастику.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Мій улюблений вид спорту - гімнастика:
Мій улюблений вид спорту - гімнастика. Змалечку я зачаровано дивилась виступи олімпійців та мріяла навчитись робити так само. Є спортивна та художня гімнастика. Але найбільше мені імпонує художня, у якій спортсмени виступають під музику з різними предметами. Це виглядає дійсно красиво та граціозно.
Мої улюблені гімнастки - це Ганна Безсонова, Катерина Серебрянська та Аліна Максименко. Я пишаюсь наполегливістю, силою та витримкою дівчат, які зуміли досягти таких висот у спорті. Гімнастки дуже стрункі. Вони, наче берізки, вигинаються, виконуючи різноманітні вправи. Це виглядає неповторно! Ось чому я люблю гімнастику.