Наполеглива праця
Демосфен, відчувши в собі ораторські здібності, вирішив вийти на політичну арену. Хоча від
природи юнак і володів красномовством, та мав надто слабенький голос і нечітку дикцію. До
всього ж він ще й гаркавив, на трибуні тримався невпевнено, часом губився та знічувався. І
Демосфен, не гаючи часу, зайнявся працею над самим собою.
Усе зваживши й обміркувавши, Демосфен почав удосконалювати свою вимову, а постійними
декламаціями тренував голос, одночасно працюючи і над стилем. Розповідають, що він щодня
йшов на берег моря і там годинами декламував вірші, намагаючись звуками свого голосу
заглушити шум прибережних хвиль.
Уперта й постійна праця невдовзі почала давати наслідки: Демосфен уже вільніше й
природніше тримався на трибуні, слабенький від природи голос набрав силу. Володіючи
несхитною впертістю, маючи від природи дар красномовця, Демосфен таки викував себе
заново. Він створив свій власний стиль – гнучкий, блискучий, що поєднував красномовство
адвоката з красномовством політичного діяча. Несподівані переходи від звичайних прозаїчних
фраз до риторичних зворотів справляли сильне враження в слухачів. Минуло небагато часу — і
всі почали визнавати його надо подчеркнуть все обращения, однородные члены предложения
Якби я стала би міністром освіти, то я б дещо змінила . По-перше, я б удосконалила навчальну програму. Сьогодні наука та техніка роблять активні кроки вперед. З ними має крокувати і освіта. Проте, навчальна програма стоїть на місці. Я б внесла в навчальну програму багато нового. По-друге, я б скоротила кількість домашнього завдання. Проте ввела би обов'язкове відвідування гуртків. Тоді б діти могли займатись тим, що їм справді подобається. А ще я не забувала би про вчителів. Бо вчителювання - справа складна. Вчительська професія стала б однією із найпрестижніших. Ось які реформи я би провела якби стала міністром.
Зима — це дивовижний час року. З настанням зими приходять холоди, все на вулиці вкривається білим, чистим, пухнастим снігом, наче всю землю огортає біла ковдра.
Коли я дивлюся в своє вікно, бачу снігові замети та дітей, що катаються на гірці. Деякі з них грають в сніжки й ліплять снігову бабу. Але все частіше з настанням зими я став бачити незадоволених людей, які ховаються під капюшон чи закутують шарф найсильніше, щоб, напевно, не замерзнути на холоді.
Я дуже люблю зиму, не дивлячись на холоди. Взимку можна кататися на санчатах, на ковзанах, грати в сніжки, ліпити сніговиків чи снігових баб. Звичайно, не можна забувати й про Новий рік, адже це чарівне свято, яке буває лише раз на рік.