Народ Речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено) *
На світі усе знайдеш крім рідної матері.
Темна ніч наповнена степовими пахощами пропливла над Асканією.
На яблуні переливчасто заспівала іволга і війнувши пір'ям перелетіла на друге дерево.
Тим часом надійшов голова привітний червонощокий чоловік.
2. Речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено) *
Земля скована морозом покрилась білим снігом
Людина високогуманна Сошенко з піклуванням ставився до Сошенка.
Степ струснувши з себе росугорить рівним жовто-зеленим кольором.
Сухобрусові дочки Марта і Степанида були гарні дівчата.
3. Речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено) *
Природжений співак він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом.
Зачувши тупіт копит копит вискочив Карпо і подався в поле.
Усіяна колосками земля пахне літом.
Знесилений кінь зупинився важко дишучи.
4. Ускладнене відокремленою прикладкою речення (розділові знаки пропущено) *
Природжений співак він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом.
На яблуні переливчасто заспівала іволга і війнувши пір'ям перелітала на друге дерево.
Земля скована морозом покрилась білим снігом.
Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів.
5. Ускладнене відокремленою прикладкою речення (розділові знаки пропущено) *
Чіпка наперекір світові й людям якийсь веселий радий.
На його дворі замість похилої хатини стояв веселий будинок.
Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно.
Син бідного сільського титаря Павло Грабовський в дитинстві пізнав сумовиту красу народної пісні.
6. Ускладнене відокремленою прикладкою речення (розділові знаки пропущено) *
Сухобрусові дочки Марта й Степанида були малими гарні дівчатка.
Переляканий запорошений снігом без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.
Окрім гри на сопілці Хома Провора дуже любив пісні.
Поза містом лежали Кримські гори вкриті лісом.
7. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом НЕ відокремлюється комами (розділові знаки пропущено) *
Співають ідучи дівчата.
Вона стояла закам'яніло мовби не дихаючи нічого не чуючи і не бажаючи знати.
Духнович присівши почав слухяно жувати.
На яблуні переливчасто заспівала іволга і війнувши пір'ям перелетіла на друге дерево.
8. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом НЕ відокремлюється комами (розділові знаки пропущено) *
Схилились два самітні клени читаючи весни буквар.
Зозулі кували торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.
Річка світить зникаючи у маревах небосхилу.
Здоровань крутнувшись вивільнив свої руки з рукавів.
9. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом НЕ відокремлюється комами (розділові знаки пропущено) *
Штовхаючись і поспішаючи виходили пасажири на берег.
Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.
Згорнувши намітку Джериха синові складать білу свиту.
Замолоду я чомусь не помічав свого багатства і не помічаючи марнував його потроху.
10. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом НЕ відокремлюється комами (розділові знаки пропущено) *
Проте в сріблястім верболозі не підкоривши серце прозі співають пізні солов'ї.
Виблискувала в лузі річка і звиваючись губилася в зелених шатах надбережного гаю.
Роблю зігнувшись а їм розстебнувшись.
Степ струсивши з себе росу горить жовто-зеленим вогнем.
11. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом НЕ відокремлюється комами (розділові знаки пропущено) *
Затамувавши подих роздумуючи всі рушили до левади.
Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.
Він говорив а я йшов і слухав пориваючись вирватись з того ритму.
І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.
12. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом НЕ відокремлюється комами (розділові знаки пропущено) *
Увесь день Славко працював не покладаючи рук.
Чорне небо висіло над степом граючи незліченним розсипом зоряних іскор.
Вони стояли мовчазні вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків.
Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись в холодок.
Объяснение:
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.