)( Навкруги) хати зацвіли вишні.б) Усе ходимо кругом і (навколо).в) Дуб (навпроти) кидав тінь на грядки.г) Машина промчала (поруч).2. Через ДЕФІС треба писати всяі прийменники в рядку: *а) з/під, з/над, з/посеред;б) у/продовж, з/поміж, за/для;в) з/поперед.3. Помилку у вживанні прийменника допущено в рядку: *а) українець за походженням, пішов по воду;б) згідно з інструкцією, підручник по фізиці;в) через неуважність, відповідно до наказу;г) в`їзд зи зірка в небі враз розквітла, чи у вікні широкім зали нарешті спалахнуло світло.в) Не пригадую, щоб так пізно восени була гроза.г) Та не вбити вже у живих пісню правди і волі.5. Виділене в дужках слово є сполучник в реченні: *а) Я хочу жити так, (що/б) серце билось.б) (Що/б) не робив, роби тільки найкраще.в) (Що/б) не сталося, ми не розлучимося.г) Думаю, (що/б) приготувати на вечер.6. Частки є в обох сполученнях слів: *а) ходити навколо храму, вивчив лише алгебру;б) надіслав би повідомлення, батько чи мати;в) згідно з наказом, невже це потрібно;г) ото ж тая дівчиноька, хай буде добре.7. Окремо треба писати всі слова в рядку: *а) учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но;б) таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би;в) як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от;г) немов/би, отакий/то, аби/куди, /тому.8. Через ДЕФІС треба писати всі слова в рядку: *а) хтозна/який, навряд/чи, як/от, таки/заспівав;б) отакий/то, все/таки, все/ж/таки, сядь/бо;в) коли/небудь, так/то, знав/таки, заходь/но;г) колись/то, начеб/то, читай/но, казна/звідки.9. У реченні //"Цінь! Цінь!" - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.// вигук належить до групи: *а) емоційних;б) волевиявлення;в) звуконаслідувальних;г) слів мовного етикету.10. Виділене в дужках слово є часткою і його треба писати ОКРЕМО: *а) (Як/би) мені черевики, то пішла б я на музики.б) (Як/би) там не було, комусь треба це зробити.в) (Як/би) знав, де впадеш, то соломки підстелив би.г) Він би прийшов, (як/би) хотів.11. НЕ модальна частка є в реченні: *а) Ну як обійтися без цих знань?б) Хай радіють і сміються діти!в) Так, за цим лісом - гори.г) Він аж зупинився від несподіванки.12. Формотворчі частки є в усіх реченнях, ОКРІМ: *а) Його недавно мовби підмінили.б) Сонечко росою умивалося і до хмарок в небі посміхалося.в) Виконай завдання якнайкраще.г) Хай скаже тобі хтось, де правда.
Україна – велика держава, якою протягом століть керували князі і царі. Але особливою національною рисою є історія гетьманській України, що охоплює період з ХVIІ ст. до 80-х років ХVIIІ ст. Вона значною мірою таємнича, все що було пов’язано з політичною, етнокультурною автономією нашого народу з відомих причин було не бажаним для глибокого висвітлення і тривалий час замовчувалося. Зараз тема незалежності виходить на поверхню, з’являються цілі концепції історичного розвитку України, а саме - проблема історії гетьманщини.
Виконавши технічний матеріал, підготувавши портрети, давши анотації та історичні довідки, ми спробували зробити відкриття цієї галереї дуже урочистим.
експозиції портретів гетьманів, наукових досліджень старовини та виступу художніх колективів з українськими народними піснями давало відчуття цілісної культурологічної концепції.
На виставці представлено чотирнадцять портретів, і цей вибір гетьманів, звичайно, не випадковий. Сергію Івановичу, яких концепцій історичного розвитку України ви дотримувались коли готували матеріали щодо створення Галереї?
показати ідею соборності, єднання всіх українських земель, як гаються в період Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи та інших гетьманів. З іншого боку нескінченні чвари, міжусобиці, зрадництво. Все це теж є ознаками гетьманської доби, і галерея дає змогу проводити велику виховну роботу, формувати історичну пам’ять без якоїсь ретуші та ідеалізації, з метою показати українську історію без прикрас, для того щоб наше сучасне молоде покоління виховувалося в патріотичному дусі, дусі любові до своєї історії, якою б драматичною і трагічною вона б не була. Тому що це - наша історія, і переписати ми її не можемо і не маємо права, а можемо тільки інтерпретувати з позиції сучасних методів пізнання, додаткових джерел та, для того, щоб Україна не повторювала помилок, які були допущені тоді. По друге для того, щоб ми усвідомлювали вічні цінності, як воля, свобода, почуття єдності, як кажуть чуття єдиної родини, тому що по одинці ми безсилі, а разом неподоланні.
Необхідно пам’ятати, що гетьмани були не тільки талановитими воєначальниками , як Богдан Хмельницький, з його військовим мистецтвом, але й меценатами, як Іван Мазепа, який не тільки будував храми, але й оновлював їх (наприклад, Києво-Печерську Лавру).
Объяснение:
Україна – велика держава, якою протягом століть керували князі і царі. Але особливою національною рисою є історія гетьманській України, що охоплює період з ХVIІ ст. до 80-х років ХVIIІ ст. Вона значною мірою таємнича, все що було пов’язано з політичною, етнокультурною автономією нашого народу з відомих причин було не бажаним для глибокого висвітлення і тривалий час замовчувалося. Зараз тема незалежності виходить на поверхню, з’являються цілі концепції історичного розвитку України, а саме - проблема історії гетьманщини.
молодого покоління.
аспект. На наш погляд, таке поєднання експозиції портретів гетьманів, наукових досліджень старовини та виступу художніх колективів з українськими народними піснями давало відчуття цілісної культурологічної концепції.
На виставці представлено чотирнадцять портретів, і цей вибір гетьманів, звичайно, не випадковий. Сергію Івановичу, яких концепцій історичного розвитку України ви дотримувались коли готували матеріали щодо створення Галереї?
в період Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи та інших гетьманів. З іншого боку нескінченні чвари, міжусобиці, зрадництво. Все це теж є ознаками гетьманської доби, і галерея дає змогу проводити велику виховну роботу, формувати історичну пам’ять без якоїсь ретуші та ідеалізації, з метою показати українську історію без прикрас, для того щоб наше сучасне молоде покоління виховувалося в патріотичному дусі, дусі любові до своєї історії, якою б драматичною і трагічною вона б не була. Тому що це - наша історія, і переписати ми її не можемо і не маємо права, а можемо тільки інтерпретувати з позиції сучасних методів пізнання, додаткових джерел та, для того, щоб Україна не повторювала помилок, які були допущені тоді. По друге для того, щоб ми усвідомлювали вічні цінності, як воля, свобода, почуття єдності, як кажуть чуття єдиної родини, тому що по одинці ми безсилі, а разом неподоланні.
Необхідно пам’ятати, що гетьмани були не тільки талановитими воєначальниками , як Богдан Хмельницький, з його військовим мистецтвом, але й меценатами, як Іван Мазепа, який не тільки будував храми, але й оновлював їх (наприклад, Києво-Печерську Лавру).
Кожна людина має крила. Не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. Вони невидимі - духовні - і складаються(за трактуванням Ліни Костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
Ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. Спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх крилах...
І ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.