Назать норми літературної мови, яких ви дотримували, виконуючи вправу. Поясніть слова поета Бориса Олійника | тільки Слово береже в основі
безсмертя української душі»,
Прочитайте. Використовуючи подану в реченнях інформацію,
складіть пам'ятку «Дотримуй норм літературної мови!» (із 5-6 порад).
1. Норми літературної мови треба засвоїти й дотримуватися їх
(О. Пономарів). 2. Умій слухати себе та інших з погляду нормативності.
Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж.
зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно
(В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький). 4. Під час читання художньої
літератури мову вивчаєш підсвідомо, без виконання вправ
і вивчення
правил (3 журналу «Однокласник»). 5. Потрібно завжди мати під рукою
мовні словники, у яких можна знайти відповідь на будь-яке запитання
(Зі словника-довідника).
Переказ тексту "Під вікном", у якому розповідається про хлопчика, калину й бузину пропоную виконати так:
У веснянім буянні біліли сади. Цвіли бузина та калина, мов шапками снігу понакривались. Сяяла білим цвітом сумна черемха. Зазвичай усі ці кущі й дерева не цвітуть ніколи в один і той самий день, проте тієї весни вони чомусь цвіли разом. Пелюстки весняних квітів України білою метелицею вихорились над землею. Усе навколо світилось і сяяло.
Була ніч. Місяць виплив з-поза обрію на перистих хмаринах, на подраних небесних пуховиках. Блиснула синім вогнем ріка. Усе довкола засвітилося сумним і спокійним світлом. Навкруги завидніло, неначе вдень, адже все навколо було біле.
Михайлик переліз через паркан садиби і опинився в старому вишневому садку. Тут над усім панував той самий Місяць. Під ногами перекочувались місячні плями, пересіяні через гілля та листя вишень, яке нахилялось од вітру.
Хлопець йшов, мов кіт по стерні, а потім скрадався до заплетеного хмелем будинку, до вікна на другому поверсі.
Михайлик незчувся, як ззаду хтось підійшов. Пролунав вражений вигук: «Михайле!» Перед хлопцем стояла його матуся. Шануючи предківські приписи чемності, мати тягла Михайла геть від того вікна, розпитуючи, коли ж він зашле до дівчини старостів.