Дефіс: Крутився вихор чорним веретеном і темінь фіолетово-зелена півнеба й півземлі заволокла. На озеречку поверх льоду повиходила зелено-блакитна вода. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,повної загальної середньої,професійно-технічної,вищої освіти. То збоку вітер підкрадеться,то угамується і,прокотивши світло-зелену хвильку по траві,вляжеться. Гей,ізгадайте,браття-вкраїнці, ким ми на світі бували,як волю нашу,волю народу ми всі гуртом рятували! Тире: Понад Дніпро гуде метро - і рибоньці не спиться. Шпаки - це імітатори веселі. Уяви,що твоє життя - це фільм про падіння літака. Моє дитинство - дзеркало,у якому відображались небеса. Зовнішній світ людини - Всесвіт,якому немає ані кінця,ані початку.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Крутився вихор чорним веретеном і темінь фіолетово-зелена півнеба й півземлі заволокла.
На озеречку поверх льоду повиходила зелено-блакитна вода.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,повної загальної середньої,професійно-технічної,вищої освіти.
То збоку вітер підкрадеться,то угамується і,прокотивши світло-зелену хвильку по траві,вляжеться.
Гей,ізгадайте,браття-вкраїнці, ким ми на світі бували,як волю нашу,волю народу ми всі гуртом рятували!
Тире:
Понад Дніпро гуде метро - і рибоньці не спиться.
Шпаки - це імітатори веселі.
Уяви,що твоє життя - це фільм про падіння літака.
Моє дитинство - дзеркало,у якому відображались небеса.
Зовнішній світ людини - Всесвіт,якому немає ані кінця,ані початку.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).