НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Виберіть одну відповідь:
a. Пишно вдягнений, у великому княжому уборі, але похмурий, сидить Ярослав на престолі.
b. Жінки замислелися: на хвастливу річ Одаркину вони не знали, що відповідати.
c. Малинові кущі виставляли довгі світлі лози, увіньчані самотніми три гранними литками.
d. Я засипав його питаннями, та він похилив голову і якось с підлоба дивився на мене, немов би не вірив у щирість мого зацікавлення.
Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб.
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: "Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба". У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну Норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: "Хліб — усьому голова", "Є хліб — буде й пісня". І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.
Объяснение:
вот списуй думаю правильно
Давайте подумаємо, що ж потрібно робити, щоб змінитися на краще.
Для початку непогано усвідомити, що ж ви хочете змінити в собі. Якими якостями ви володієте, для чого вони вам. Навіщо ці риси особистості потрібні вам. Виберіть те, яке ви хочете змінити найбільше. Адже намагатися змінити себе повністю практично непосильне завдання. Почніть з одного риси характеру або звички. Поступово привчивши свою свідомість змінюватися, інші якості ви зможете змінити набагато швидше і легше.
Бажання мінятися - це вже великий крок до успіху. Подумайте, навіщо ви хочете змінитися, що вас так не влаштовує у вашому житті? На початку, вам доведеться контролювати цей процес. Поки нові дії не увійдуть до звички, а пізніше стануть рисою характеру. Процес зміни передбачає усвідомленість дій, емоцій і думок.
Кожен з нас САМ вирішує яким він буде, як до нього ставитимуться оточуючі, який стане його життя. Прийміть відповідальність за своє життя на себе. Тільки тоді ви зможете змінитися. Визначте для себе яким ви хочете стати.
Усвідомте, які вчинки ви робите під впливом тієї риси характеру, яку ви хочете змінити. Які емоції ви відчуваєте, які думки викликають ці емоції. Знайдіть корінь тієї поведінки, яке не влаштовує вас. Часто досить просто побачити, звідки ростуть проблеми, щоб позбутися від них.