Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.
Творчість Георгія Нарбута яскрава сторінка (у,в) українс…кому
мистецтві. Його (по)праву називають одним із (най)більших
графіків сучасності.
А як (в,у)се починалося? (З)малку вирізував витинанки любив
малювати орнаменти квіти змальовувати літери (зі,із) старих
книжок. Навчався (у,в) (г)лухівській гімназії де зацікавився
книжковою іл….юстрацією. Далі буде навчан…я в (п)ет…рбурзі
(м)юнхені після чого він поверне…ся в Україну.
(в,у) Ки…ві Георгій Нарбут виконує ескізи (у)країнських
грошових знаків гривень поштових марок. Того (ж) року
(з,с)творює іл….юстрації до «Енеїди» Котляревського.
Художник кохався (у,в) ст…хії українського народного
мистецтва старовин…ої народної грав…юри дитячої іграшки
народної картини «Козак Мамай». Він любив малювати
(старо)давню арх…тектуру знаходячи… в архтектурних
фантазіях наснагу для пошуків ціліс…ного образу книги. Особливо
в…лику роль відіграють (в,у) його іл…юстраціях характерні для
України барок..ові та клас..ичні арх…тектурні ел…менти соборів
церков старовин…их палаців. Скажімо риси (ч)ернігівської
арх…тектури можна (у,в)пізнати в його іл…юстраціях до казок
Андерсена що (з,с)приймає..ся доречно й надає їм національного
к…лориту.
Георгій Нарбут навіть робив ескізи ет..кеток оформлен..ь
упаковок неодмін…о надаюч… цим малим формам графіки
національних рис.
Нарбут став для багатьох поколі…ь українських графіків ор…єн
тиром (й,і) духовним наставником (в,у) вироблен…і свого стилю.
Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.