За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.
У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли “з-під хана”, або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, коли повернулися “з-за Дунаю” на чолі з отаманом Йосипом Гладким.
Крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу. Хтозна, як воно було насправді, але краєзнавці, щоб врятувати артефакт, ще за Сталінських часів прикріпили на нього табличку: “Исторический дуб. Под этим дубом летом 1921 года собирался Александровский исполнительньій комитет”. На жаль, коли комуністи з’ясували, що це неправда, викорчували дуб з корінням. Це сталося у 1977 році. А яму залили бетоном. Тепер тут доріжка, і мало хто здогадується, що ходить по тому місцю, де ріс той легендарний дуб.
Чим я можу бути корисний Батьківщині? - запитав мене мій вчитель і поставив в глухий кут. Мені вже п'ятнадцять років, я - учень 9 класу, скоро мені доведеться здавати перші в моєму житті іспити і задуматися над тим, ким я стану в майбутньому, що мене чекає попереду! І взагалі, що я вмію робити і на що я здатний, що мені під силу, і чи можу я щось робити краще за інших, ніж я можу бути корисний оточуючим людям, своїй сім'ї, своїй Вітчизні. Питань багато, і я вирішив серйозно над ними подумати! Почав з того, що подивився в тлумачному словнику значення слова «корисний». Виявилося все дуже просто. Корисний - це приносить користь, здатний приносити користь. Так, я - приношу користь своєї сім'ї: допомагаю мамі в прибиранні і по господарству, татові - по ремонту будинку і автомобіля, бабусі - у дрібних домашніх справах, молодшої сестрички - у виконанні домашніх завдань. Так, я - приношу користь своїй рідній школі: беру участь у різних конкурсах, олімпіадах, займаю призові місця, висаджую дерева і чагарники разом з однокласниками, допомагаю ветеранам. Так я - приношу користь своїм друзям: завжди готовий прийти на до в скрутну хвилину. А чим я можу бути корисний Батьківщині? Напевно, поки я ще вчуся в школі, вся моя користь повинна полягати в хорошій навчанні, в гарну поведінку. Я повинен добре здати всі випускні іспити, правильно вибрати ту професію, яка була б не просто престижною і добре оплачуваною, а була б, найголовніше, мені до душі і по серце. Я вважаю, що тільки тоді, відучившись, отримавши диплом відмінного фахівця, я зможу дійсно принести користь своїй Батьківщині, виконуючи свою роботу правильно, якісно і своєчасно. Я зможу допомагати людям і буду намагатися робити світ навколо себе краще! ТАМ НАСЧЁТ УЧЕНИКА САМА ПРИДУМАЙ, ЭТО Я ТАК, ПРИДУМАЛА, ЧТО ПЕРВОЕ ПОПАЛОСЬ В ГОЛОВУ)
За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.
У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли “з-під хана”, або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, коли повернулися “з-за Дунаю” на чолі з отаманом Йосипом Гладким.
Крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу. Хтозна, як воно було насправді, але краєзнавці, щоб врятувати артефакт, ще за Сталінських часів прикріпили на нього табличку: “Исторический дуб. Под этим дубом летом 1921 года собирался Александровский исполнительньій комитет”. На жаль, коли комуністи з’ясували, що це неправда, викорчували дуб з корінням. Це сталося у 1977 році. А яму залили бетоном. Тепер тут доріжка, і мало хто здогадується, що ходить по тому місцю, де ріс той легендарний дуб.
Мені вже п'ятнадцять років, я - учень 9 класу, скоро мені доведеться здавати перші в моєму житті іспити і задуматися над тим, ким я стану в майбутньому, що мене чекає попереду! І взагалі, що я вмію робити і на що я здатний, що мені під силу, і чи можу я щось робити краще за інших, ніж я можу бути корисний оточуючим людям, своїй сім'ї, своїй Вітчизні. Питань багато, і я вирішив серйозно над ними подумати!
Почав з того, що подивився в тлумачному словнику значення слова «корисний». Виявилося все дуже просто. Корисний - це приносить користь, здатний приносити користь. Так, я - приношу користь своєї сім'ї: допомагаю мамі в прибиранні і по господарству, татові - по ремонту будинку і автомобіля, бабусі - у дрібних домашніх справах, молодшої сестрички - у виконанні домашніх завдань. Так, я - приношу користь своїй рідній школі: беру участь у різних конкурсах, олімпіадах, займаю призові місця, висаджую дерева і чагарники разом з однокласниками, допомагаю ветеранам. Так я - приношу користь своїм друзям: завжди готовий прийти на до в скрутну хвилину. А чим я можу бути корисний Батьківщині?
Напевно, поки я ще вчуся в школі, вся моя користь повинна полягати в хорошій навчанні, в гарну поведінку. Я повинен добре здати всі випускні іспити, правильно вибрати ту професію, яка була б не просто престижною і добре оплачуваною, а була б, найголовніше, мені до душі і по серце. Я вважаю, що тільки тоді, відучившись, отримавши диплом відмінного фахівця, я зможу дійсно принести користь своїй Батьківщині, виконуючи свою роботу правильно, якісно і своєчасно. Я зможу допомагати людям і буду намагатися робити світ навколо себе краще!
ТАМ НАСЧЁТ УЧЕНИКА САМА ПРИДУМАЙ, ЭТО Я ТАК, ПРИДУМАЛА, ЧТО ПЕРВОЕ ПОПАЛОСЬ В ГОЛОВУ)