Обидва виділені слова є прислівниками в рядку
А. Мандрувати в / двох; в / двох прийти на свято
Б. Брати на себе за / багато; зрозуміти за / багато років
В. Покладатися на / пам'ять; подарувати на / пам'ять
Г. Зібратися в / купі; в / купі золотого піску
Д. Зрозуміти по / своєму; по / своєму подвір′ю
А ознаку предмета
Б дiю предмета
В предмет
2.Iменник вiдповiдае на питання
А хто? що?
Б який? чий?
В скiльки? котрий?
3.Iменник у реченнi може бути
А обставиною i означенням
Б пiдметом i присудком
В будь-яким членом речення
4. Усi слова - iменники в рядку
А науковий, научити
Б наука, науковець
В по-науковому, научений
5.Iменник велич утворено
А префiксальним
Б суфiксальним
В безафiксним
6.Незмiнюваний iменник у рядку
А олiвець
Б олiв"е
В омар
7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що
А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет
Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити?
В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета
8.Початкова форма прикметника- це
А називний вiдмiнок множини
Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду
В називний вiдмiнок однини жiночого роду
9.Прикметник трикутний утворено
А префiксально-суфiксальним
Б префiксальним
В основоскладанням
10.Усi прикметники - якiснi в рядку
А смiшний, цiкавий, дiдiв
Б веселий, дерев"яний, синiй
В гучний, близький, наполегливий
11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники
А якiснi та вiдноснi
Б вiдноснi й присвiйнi
В якiснi та присвiйнi
12. Коротку форму мають прикметники
А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини
Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини
В усi
когда она придает словам значение предельной степени действия, превосходящего какую-либо меру, или высшей степени качества: превозносить, превышать, преувеличивать, превосходить, преуспевать; превосходный, прехорошенький, премилый, премило;
когда она имеет значение приставки пере-: преградить (перегородить), превратить, прекратить, предание (передать), преступить (переступить), превратный (перевернутый), преемник (перенимать).
2. Приставка ПРИ- придает словам значения:
пространственной близости, смежности: приморский, Приамурье, прибрежье, пристанционный, приусадебный;
прибавления, приближения, присоединения: приклонить, пригнать, привести, привязать, примерзнуть, пристегнуть;
неполноты действия: привянуть, приоткрыть, прилечь, приспустить, приутихнуть;
доведения действия до конца, до определенного результата: приискать, прикончить, приглушить (заглушить совсем), приучить, придумать, прирезать;
совершения действия в собственных интересах, усиленного проявления действия: приглядеться, прикарманить, приманить, принарядиться, припрятать, присвоить, прислушаться;
сопутствующего действия: припевать, присвистывать, пританцовывать.