алина11001

28.11.2021 20:02 •  Українська мова

Обставина причини є в реченні
А.З кохання плакав я, ридав.
Б.Вкраїну з краю в край проходили боями.
В.Ключі від щастя у ваших же руках.
Г І синявою молодою сповняється ущерть душа.
Д Аж ось ринуло від сходу ясне проміння.

2. Речення з простим присудком у рядку
А Небо було чисте.
Б Буду я навчатись мови золотої.
В Я не можу не виконати це завдання.
Г Тут було тихо й безлюдно.
Д Сніг зробився білим.

3.Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, є в реченні
А Чи доводилося вам бути на морі?
Б Черниш наказав розвантажити коней.
В Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.
Г Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.
Д Далеко-далеко від скелі почали пінитися хвилі.

4. Прямий додаток є в реченні
А І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою.
Б Над річкою село з білими хатками та вишневими садками.
В Пишні левади пропахли медовим ароматом.
Г Де нема святої волі, не буде там добра ніколи.
Д І раптом вітер стрибнув угору, підняв дикий і шалений рев.

5. Обставина місця є в реченні
А З голоду та холоду і півень не співає.
Б Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті.
В Вдень піднялася піщуга й засипала грядки.
Г Написати добру пісню – щастя для поета і музиканта.
Д Вдалині, край села, висить синя мла.

6. Складений іменний присудок відсутній у реченні
А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

7. Простий підмет ужито в реченні
А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі.
Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку.
В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
Г В нічну розвідку пішло четверо.
Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю.

8. Підмет виражено неозначеною формою дієслова
А Ще тумани сиві не зійшли з полів.
Б Не знає, на якому дереві хліб росте.
В Пан залишиться паном, щоб він не базікав.
Г Одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу належить
писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний талант нашого народу.
Д Вчитися – ніколи не пізно.

9 Простий дієслівний присудок ужито в реченні
А Суха морська трава може шелестіти під ногами.
Б Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості.
В Нам треба триматись разом.
Г На Великдень перший раз зозуля може закувати.
Д Вірний приятель – то найбільший скарб.

10 Складений іменний присудок ужито в реченні
А Історія писанки як символу сонця, безсмертя, весняного відродження сягає в
далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відновлення природи.
Б Власноруч розмальовані писанки – найліпше великоднє вітання.
В Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак віри
у вічне життя.
Г Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви.
Д Як гарно бджолам тут на просторах, у білому квітучому царстві!

11. Однорідними присудками ускладнено речення
А Буду я навчатись мови золотої.

Б Юначе, знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну
українську мову.
В Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу.
Г Хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної
матері, як добрим ім’ям родини, той любить Вітчизну.
Д Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне
слово, – це людина без роду й племені.