ОЧЕНЬ 50Б 1. Запиши іменники у дві колонки: у першу ті, що мають закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини, в другу — -у (-ю).
Голос, колос, урок, настрій, сум, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, очерет, зміст, ґрунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, погляд, відчай, січень, рух, сад, садочок, острів, луг, Кавказ, Урал, вітер, телефон.
2. Запиши загадки, розкриваючи дужки. Доведи правильність виконаного завдання.
1) Круглий, та (не) місяць; зелений, та (не) діброва; з хвостом, та (не) миша. 2) Кинув (не) палку, піймав (не) галку; скубу (не) пір’я, їм (не) м’ясо. 3) Сам чорен, та (не) ворон; є роги, та (не) бик; шість ніг без копит. 4) Солоне, а (не) сіль; біжить, а (не) річка; блищить, а (не) золото (Нар. творчість).
3. Упиши на місці пропуску пропущені літери: и, е (є), і (ї).
Рушн…чок, вогн…ще, племінн…чок, побо…ще, скарбн…чка, стеж…ка, мереж…во, плет…во, мар…во, печ…во, міш…чок, круж…чок, вел…ч, дал…на, картопл…ння, гарбуз…ння, гор…ння, ход…ння, люб…тель, запорож…ць, зайч…ня, вовч…ня, зайч…к, добр…во, лел…во, жит…чко, вузл…чок, сон…чко.
Як скласти діалог з української мови
Діалог – це різновид прямої мови, який має свої специфічні особливості:
1. При діалозі відбувається обмін інформацією між двома(власне діалог) чи декількома (полілог) учасниками розмови.
2. Кожне висловлювання учасника в діалозі називається реплікою.
3. Учасники діалогу почергово обмінюються репліками у форматі запитання/відповідь, ствердження/заперечення, ствердження/уточнення.
4. Найчастіше на письмі кожна репліка пишеться з нового рядка, з великої літери, перед нею ставиться тире.
5. Мова драматичних творів являє собою діалог (полілог), перед репліками ставиться ще ім’я дійової особи, якій вона належить.
6. Граматичною особливістю діалогічного мовлення є переважне вживання неповних речень, адже більшість інформації відома учасникам розмови з попередніх реплік, обставин розмови та позамовної ситуації. ПАШЛА ТЫ
Не слід казати: «тітонько», «дядьку» до незнайомих людей. У звертанні до знайомих треба до слів «тітка», «дядько» додавати ім`я: «тітко Ніно!». Звертання «тьотя», «дядя» - не по-українському. Неприпустимо звертатись до однолітків на прізвиська: «Гей ти, вороно!» або «Колька» замість «Колю».До старших за віком обов`язково звертайся на «Ви». Якщо вдома прийнято звертатись до батьків, до дідуся, бабусі на «Ти», то можна дотримуватись цієї форми, але традиційним в Україні у звертанні до батьків є форма "Ви"